Дружина постійно скаржиться, як втомилася в декреті. Вирішив з нею помінятися ролями, розповідаю, що з цього всього вийшло

Spread the love
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Не розумію я жінок і подвійні стандарти. Далеко ходити не треба – улюблена дружина відривається другий тиждень.

Півроку тому дружина народила. Дитину планували, до її народження підготувалися, все як годиться. Народилася донька, моїй радості не було меж. Зазвичай батьки хочуть, щоб у них народився син, а я от навпаки завжди мріяв про доньку.

Я доросла адекватна людина, тому розумію, що дружині цілий день з немовлям тяжко. Навіть з урахуванням всіх мультиварок, машинок і роботів-пилососів домашнє господарство забирає сили, а коли ще й немовля на руках, то взагалі. Тому приходячи з роботи я намагався займатися дочкою, щоб дружина могла приділити час тому, чому вважає за потрібне.

Мені цікаво з дитиною, діти взагалі досить цікаві. На моїх руках росла молодша сестра, тому поводитися з дітьми я вмію. Якщо в чомусь сумніваюся, то питаю у дружини. Перший час тільки я купав дочку, тому що дружина боялася зробити щось не так.

Коротше, хоч я і намагався бути хорошим і уважним чоловіком, декрет дружині давався нелегко. Вона взагалі легка на підйом, не може довго сидіти на одному місці і їй потрібне спілкування, а в декреті все взагалі не так. Дружина почала скаржитися, як їй важко в декреті, як вона втомилася, як хоче “на волю”.

Я подумав-подумав і запропонував варіант – вона переводить дочку на суміші і виходить на роботу. А я сідаю в декрет. Зарплати у нас з дружиною приблизно рівні, тому на рівні доходу сім’ї це не позначиться. Тим більше, у мене є можливість частину роботи робити з дому.

На мій погляд – ідеальний варіант. Всі залишаться в плюсі. Але дружина визнала інакше.

– Тобто, я у нас в будинку буду мужиком, а ти дома будеш сидіти? – перебила вона мою пропозицію.

Ось тільки що просилася на волю, розповідаючи про тяготи декрету, а тут вже “вдома сидітимеш”. Думаю, на цьому моменті всі жінки в декреті від душі посміялися. Я ще раз повільно пояснив їй свою позицію, але до неї вона так і не дійшла.

Мені пред’явили, що я “немужик”, тому що нормальні мужики так себе не ведуть. Як це може бути – вигнати дружину на роботу, а самому в декреті сидіти!

– А може ти вважаєш, що я погана мати? Що у тебе краще вийде доглядати за дитиною ?

Уже сам сто разів пошкодував, що запропонував таке, але назад слів уже не повернеш. Але я ж хотів як краще! Єдиний плюс цієї ситуації – дружина перестала скаржитися, що їй в декреті нудно і важко. Правда, тепер вона ходить і скаржиться всім підряд, що у неї чоловік – “немужик”. Від її викидони навіть теща в осад випала, а це про щось, але говорить.

Тримаюся вже на морально-вольових. Багато думаю. Поки списую все, що відбувається на гормональні бурі. Сподіваюся, що скоро дружина прийде в себе.

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •