Мама не може мені пробачити розлучення з багатим чоловіком. Тепер мене постійно дошкуляє, що прийдеться кожну копійку рахувати

Spread the love
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Уже більше року не спілкуюся з мамою, тому що втомилася слухати, яка я нікчемна, що мені пощастило лише раз у житті, а я не змогла зачепитися. Так, не змогла, не такий гнучкий у мене хребет, щоб прогинатися під чоловіка, коли він веде себе як свиня.

Мама виховувала мене одна, тато пішов, коли я пішла в перший клас. До цього в будинку постійно були скандали і чвари. Батько не пив, працював, але мамі завжди хотілося жити на широку ногу. Однак ні батькова, ні її зарплата цього не дозволяли. Звідси і скандали. У підсумку тато не витримав і втік. Єдине, за що я його звинувачую, це що він не забрав мене з собою.

Мама працювала вчителем в школі, де я навчалася. Це був кошмар, тотальний контроль, вічне невдоволення оцінками. За словами мами, я її ганьбила. Насправді все було не так страшно. Мені ніяк не давалося точні науки, в них я плавала і тонула. Зате в усьому іншому я цілком процвітала. Але мене лаяли за трійки, а не хвалили за п’ятірки.

Після школи я вступила до Інституту іноземних мов. Мамі вибір не сподобався, але я пройшла на бюджет, тому вона не дуже чіплялася. Курсу з третього я стала підробляти і змогла знімати квартиру разом з однокурсницею. Дещо вдавалося відкладати на відпустку.

Саме у відпустці я і познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Починалося все з необтяжливо курортного роману, який переріс у відносини, а після закінчення ВУЗу дійшло до весілля. У мого обранця були багаті батьки і свій успішний бізнес.

Залицяння були дуже красиві, для мене, нерозпещеної подарунками та увагою, все, що відбувається здавалося казкою. Тоді я перший раз побачила задоволеною свою маму. Вона була щаслива, коли дізналася, що я виходжу заміж за багатого чоловіка. Стільки обіймів і поцілунків від неї я не отримувала за все життя.

Ми жили з чоловіком вже приблизно рік. Він не відмовляв мені в моїх проханнях, я не знала проблем в грошах, більшу частину часу ми жили в подорожах, курортах. Але в нас ще був шикарний маєток. Мама перебралася до нас, але я толком її не бачила, дуже великий будинок, та й вона займалася своїми справами.

Начебто рай, але ставлення чоловіка стало змінюватися не в кращу сторону. Він м’яко віднадив мене від всіх подруг, посадив в будинку і, таке відчуття, що став забувати про мене. То у нього відрядження, то він втомився, то бізнес-зустріч. Я намагалася бути корисною, радувати свого чоловіка, тримати себе в формі, але увага чоловіка пропала. Він став на мене дратуватися.

Він став дозволяти собі підвищувати на мене голос, міг штовхнути, замахнутися, сильно стиснути руки. Потім він вибачався і ніби йшло все нормально, але тільки до наступного разу.

Я поділилася проблемою з мамою, але у відповідь почула, що це дрібниці і я повинна просто терпіти.

– Подумаєш, голос підвищив. Всі чоловіки кричать час від часу, нічого страшного. Зате не п’є і не б’є. Ну синці на зап’ястях, так у тебе з дитинства шкіра ніжна, трохи зачепи, відразу синці вилізуть. Ти просто себе накручуєш, це гормони, це нормально, – вселяла вона мені по телефону.

Чоловіка я попередила, що подаю на розлучення, але на той момент, мені здається, він не дуже мені повірив. Я чекала підтримки від мами, але натрапила на таку хвилю ненависті, що погано стало.

– Один раз в житті у тебе вийшло зробити щось нормально! Заміж вийшла, нормальний достаток отримала. Так ні, і тут все треба зіпсувати було! Ах, її штовхнули, вона оступилася! Він же тебе не бив! А багатьох лyплять. У хрущовках лyплять!

Жила як в раю, чого тобі не вистачало? Взяла телефон і пішла миритися з чоловіком. Хоч на колінах до нього повзи, але щоб все повернула, як було. Або пішла геть із моєї квартири.

Нікому я дзвонити не збиралася. Пішла. Мене прихистила бабуся, вона встала на мою сторону і сказала, що не можна таке терпіти. Мама намагалася з нею сваритися, щоб вона мене не прикривала, але бабуся її просто виставила зі своєї квартири і заборонила з’являтися “поки не порозумнішає”.

Я розлучилася, вже майже два роки одна, з мамою не спілкуюся. Вона півроку надзвонювала мені, начебто навіть чоловікові колишньому дзвонила. Але я не хочу спілкуватися з нею. Вона готова була закрити очі на все, тільки б солодко спати і смачно їсти.

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •