– Не пощастило Кості з такою хазяйкою як ти. Моя дружина ніколи не залишала брудного посуду в мийці – заявив мені свекор

Spread the love

Батьки чоловіка розлучилися задовго до нашого весілля, і так як квартира належала батькові Кості, Геннадію Івановичу, з’їжджати довелося Євгенії Михайлівні, мамі.

Незабаром вона знову вийшла заміж і переїхала до чоловіка в іншу країну. Вони з сином підтримують контакт тільки по телефону і їх це влаштовує. Можу точно сказати, що нерви у цієї жінки – залізні: майже 20 років терпіти такого Геннадія Івановича.

Батько Кості після розлучення так і не одружився, живе один вже років 12 і тільки у свята приходить до нас в гості. Особливого тісного зв’язку батька і сина я не помічала у них, але все ж сталося те, що сталося.

Коли нашим близнюкам стукнуло 11, я відвезла їх в село до своїх батьків. Хлопці з нетерпінням чекали літа, як, в принципі, і ми з чоловіком. Після стількох років шлюбу наша пристрасть нікуди не пішла, і ми смакували «самотність» на цілих 3 місяці.

Але нашим планам завадив свекор! Почав дзвонити в кінці травня і скаржитися на сусідів, які в черговий раз його затопили, і що квартирі терміново потрібен ремонт. Своїми щоденними дзвінками, слізними розповідями і скаргами на жахливі умови в квартирі він все-таки домігся дозволу пожити у нас.

Свекру ми виділили кімнату хлопчиків і вже розуміли, що нам доведеться несолодко якийсь час.

Я дуже педантично ставлюся до чистоти будинку, тому у нас ніколи немає брудного посуду в раковині на ранок, але батько Кості – любитель нічних перекусів і не миття за собою посуду. На ранок після чергової нічної обжерливості я чую:

– Не пощастило Кості з такою хазяйкою як ти. Моя дружина ніколи не залишала брудного посуду в мийці.

– Геннадій Іванович, посуд був чистим, поки ви не прийшли сюди їсти вночі, – обурювалася я.

– Коли я прийшов, тут вже було брудно.

– Та що ви говорите! Це я, по-вашому, вночі наїлася і залишила брудні тарілки?

– Ти що, закидаєш мені їжею? – обурився свекор.

І подібне він чудив кожен день. Мало того, що він вчив нас, як жити, так ще і харчувався за наш рахунок, ні разу не запропонувавши скинутися на продукти! Через додатковий рот доводилося більше купувати, готувати, так ще й список готував, чого йому хочеться на вечерю.

Це літо явно не виправдало наші очікування. Замість відпочинку з коханим отримала шкідливого свекра, який захопив нашу квартиру. Костю ця ситуація стала напружувати і він вирішив прискорити процес ремонту, але батько кожен раз знаходив відмовки і йшов від теми. Ці 2 місяці сильно вдарили по нашому бюджету, а що ще гірше – по шлюбу!

Ми з чоловіком почали підозрювати, що з історією з ремонтом щось не так. Нам необхідно з самого початку поспілкуватися з бригадою майстрів. Хто ж знав, що рідний батько Кості так негарно з нами вчинить?

У чоловіка був повний завал по роботі, тому взяти ремонт під свій контроль він вирішив пізніше, коли буде більше вільного часу. Геннадій Іванович тут же запідозрив, що ми чекаємо, не дочекаємося, поки він з’їде, і став тиснути на жалість. Історія наближалася до розв’язки.

Свекор лише зрідка йшов по своїх справах, ми в це не вникали, гуляє, може, з друзями зустрічається. А останнім часом цілими днями вдома сидить!

І ось одного вечора до нас дзвонить у двері молода пара, попросили покликати Геннадія Івановича, щоб віддати гроші за оренду квартири.

– Які ще гроші? – питаю я.

– Ну як які? Ми знімаємо квартиру у цього чоловіка. Він подзвонив і сказав принести гроші за цією адресою, ми затрималися на роботі, тому приїхали відразу як змогли.

Чоловік виходить з кімнати, чує всю розмова і стоїть в подиві. Геннадій Іванович вибігає зі своєї кімнати, лає молоду пару за те, що прийшли не вчасно. Я просто отетеріла, як в принципі і ця пара.

– Тату, що відбувається? – сказав Костя батькові. Ніякого ремонту і в помині не було, вірно?

– А що мені залишалося робити? Ви кинули хворого старого з мінімальною пенсією одного! Ні б, запропонувати пожити з вами! Старі батьки вже не потрібні! – взбунтувався Геннадій Іванович.

– Тату, що ти вигадуєш? Твоя пенсія вище середньої, і її цілком вистачає на їжу, ліки і тому інше. Онукам жодного подарунка не приніс, а їм між іншим вже 11 років. Батьки і не повинні жити з дітьми, якщо фінанси і обставини дозволяють.

За всіма цими розборками спостерігала молода пара, гроші якої ми не взяли і попросили звільнити квартиру найближчим часом. При першій же можливості чоловік відвіз батька додому.

Звісно, не обійшлося без скандалів, лайки і з’ясувань відносин. Хороша подяку за нашу доброту. Літо нанівець, ми ще і крайніми залишилися в цій історії, а кімнаті дітей терміново потрібен ремонт після такого постояльця.

Костя все розповів своїй мамі і та сказала:

– Тепер ти розумієш, чому ми розлучилися. Це нестерпна людина, я здивована, що ви ще так довго його терпіли, – посміхається Євгенія Михайлівна.