Брат приїхав до мене і заявив, що раз у нього троє дітей, а у мене тільки одна, то буде справедливо, якщо я отримаю тільки четверту частину спадщини

Мене звати Наталія. В мене сьогодні день народження. Я з самого ранку чекала тільки одного: що мені подзвонить мій рідний брат Василь і привітає мене з днем ​​народження. Він завжди вітав мене найпершим. Але в цьому році я розуміла, що поздоровлень від брата мені не дочекатися, але всім серцем вірила, що це чудо все-таки трапиться.

Я готувала їжу, накривала стіл, а сама весь час чекала дзвінка від свого брата. Але він так і не подзвонив. Чоловік мене заспокоював, як міг. А я не витримала і розплакалася.

Просто у нас з братом завжди були дуже хороші відносини і ми були дуже близькі. Але ось уже майже рік ми з ним постійно сваримося і лаємося. Приводом для наших сварок став будинок наших батьків.

Багато років тому наші батьки купили ділянку землі недалеко від міста і побудували там дуже хороший будинок. Посадили прекрасний сад. Мама посадила багато квітів, а батько посадив багато елітних сортів винограду.

Пройшли роки. Місто стало більшим і будинок наших батьків вже був не в селі, а в передмісті, куди дуже добре вже ходили маршрутки.

Поки були живі наші батьки, то ми з братом часто приїжджали до наших батьків. Взимку ми каталися всі разом на лижах, а влітку працювали на городі і робили заготовки на зиму.

А потім наші батьки постаріли і померли. Спочатку помер батько, а через півроку померла і наша мама. Наші батьки залишили нам у спадок свій будинок. Вони хотіли, щоб ми будинок розділили навпіл.

Я вважала, що це правильно і справедливо. А ось мій брат Василь так не вважав. Брат приїхав до мене і заявив, що раз у нього троє дітей, а у мене тільки одна дитина, то буде справедливо, якщо я отримаю тільки четверту частину спадщини, а він отримає все інше. Я з цим була категорично не згодна. Адже наші батьки написали зовсім інший заповіт.

Брат найняв адвоката, і тепер ми судимося через рідний дім.

Брат образився на мене і тепер не хоче зі мною навіть розмовляти. Він взагалі перестав приїжджати до рідної домівки. А нам з чоловіком дуже важко вдвох доглядати за садибою наших батьків.

А брат заявив мені, що він, як тільки стане спадкоємцем і оформить всі документи, то продасть будинок першому зустрічному. Я так не хочу, щоб в будинку наших батьків жили чужі люди. Я просила брата продати нам з чоловіком цей будинок. Ми навіть були готові взяти кредит в банку. Але брат мені відмовив.

Заснула я тільки під ранок. Цікаве рішення придумав мій брат. А якби у мене взагалі не було дітей, то тоді мені взагалі не положено ніякий спадок? Причому тут взагалі наші діти?

Це будинок наших батьків, нас двоє і будинок повинен ділитися навпіл. А не так як хоче мій брат. Ви зі мною згодні? Що буде далі і хто виграє суд, я не знаю. Але видно, що до брата мені достукатися так і не вдасться …