Я вважаю, що доношувати речі за невісткою – це дуже принизливо
– Не хочу доношувати речі після невістки, адже це принизливо. Одне діло, якби за донькою, але це … – скаржиться Любов Іванівна.
– Люба, я була б рада на твоєму місці. Невістка у тебе завжди так добре одягнена, а одяг весь немов тільки купили в магазині. На твою пенсію нічого не можна купити, а тут вся шафа забита нарядами. І якими красивими! Якщо не хочеш носити, то можеш віддати мені, – висловила свою думку сусідка.
– Я ж не сказала, що вона мені привезла дрантя. Просто її ставлення мене принижує.
60-річна любов Іванівна виглядає прекрасно для свого віку, навіть не подумаєш, що жінка на пенсії. Є квартира, пенсія, син подарував онука, якому вже 5 років.
– Зі мною вони ніколи не жили. Як тільки одружилися, одразу ж взяли квартиру в іпотеку, адже у них хороші зарплати. Невістка може дозволити собі купувати дорогий одяг. Син зараз обіймає посаду керівника, ще й квартиру тещі здають в оренду. В передмісті будують будинок, адже не подобається їм моя стара дача. Їм хочеться жити комфортно, – продовжує Любов Іванівна.
Коли Любов Іванівна вийшла на пенсію, то поскаржилася синові, як їй складно жити на ці копійки. Навіть не виходить чоботи купити, а старим вже прийшов кінець.
– Я розраховувала на те, що він допоможе грошима, а він мені Юльки барахло привіз. Вона ж рідко, коли одягає кілька разів одну й ту ж річ, завжди тільки останню колекцію купує. Хіба я не заслуговую нормальної допомоги? Я що нагадую жебрачку? – все скаржиться Любов Іванівна.
Коли Любов Іванівна побачила невістку, то прямо їй сказала, що не буде доношувати її речі. Юлі було це прикро чути, адже вона привезла свекрусі не дрантя якесь, багато речей там взагалі з бірками. Вона б краще віддала своїй мамі, але у них розміри різні.
– Раз речі не хоче брати, значить їй не так важко живеться, як вона каже. Вона точно не голодує, так як чоловік їй регулярно привозить повні пакети продуктів. Сімейний бюджет у мене під контролем. Так що не дозволю витрачати гроші на шмотки, раз вона така невдячна, – каже Юля.
Ось так залишилася Любов Іванівна без грошей і без одягу. Догралася, зате не відчуває себе жебрачкою.
А як вважаєте, чи соромно носити речі після невістки? І чому син не міг дати матері грошей на її потреби? Може бути Любов Іванівна занадто перегинає палицю?