Надоїло так жити! Вона вклала картку до терміналу, але він пирхнув і видав: недостатньо коштів

Spread the love

– З вас п’ять тисяч триста гривень, – твердим голосом промовила незадоволена касирка.

Ірина зітхнула, приклала карту до терміналу, але він невдоволено пирхнув і видав відмову:

«Недостатньо коштів» висвітилося на екрані.

Господи, та як же набридло! Але ж навіть не кому поскаржитися або допомоги попросити. Доводиться все на собі тягнути і вчасно борги виплачувати. Ірина тяжко працювала і як завжди перед поїздкою на дачу до доньки і мами хотіла купити продуктів на тиждень.

Довелося діставати готівку. Це була заначка, на випадок, якщо зупинять на дорозі.

Вона швидко розплатилася і поїхала на дачу. На вулиці вже стемніло, але на грунтовій дорозі її, як завжди, зустрічала маленька Марійка.

– Мама, а що ти мені привезла? – запитала вона.

– Та зачекай ти, нехай в будинок нормально увійде. Адже вона втомилася з дороги, – говорила бабуся.

– Та все нормально. Я тобі такеее привезла. Думаю ти будеш задоволена, – відповіла Ірина.

– Ну покажи, мам!

– Пішли в будинок, я тобі там все покажу.

Того вечора вони заснули пізно. Ірині знову довелося засипати на старенькому дивані, а в голові знову прокинулася думка про те, що завтра буде боліти спина. Поруч з нею прилаштувалася кішка. Вона любила лежати в невеликій ямці на дивані. Напевно, там їй було зручно.

Вранці жінка прокинулася від солодкого аромату млинчиків.

– От би тато був живий …, – сказала мама Ірини. – Млинці його улюблені і з онукою б грався.

– Мам, ну чого ти знову сумуєш. Зате ми всі разом, а раз на рік нам від тата подаруночки приходять, – намагалася підбадьорити її Ірина.

– Це так, батько у нас розумний був. Шкода тільки, гроші свої він кудись сховав, а куди не сказав. Так і лежать вони десь.

– Та не в грошах щастя мам. Його б сюди повернути.

– А ти ж пам’ятаєш, як тато завжди говорив: «Гроші приходять, коли без них зовсім не прожити, а коли живеш, і гроші прибудуть».

А кішка продовжувала мирно спати на дивані.

– Ой, вона там постійно спить, аж яму продавила! – злилася мама.

– Вона ж легка, як таку яму можна продавити, – розсміялася Ірина. – А може, ми легенько підкладку розпоремо і покладемо туди шар поролону? На новий диван грошей немає.

– Що, знову спина болить?

– Так трохи болить.

Після цього мама принесла поролон і Ірина акуратно розрізала шов. Взялися до роботи, як раптом Ірина каже:

– Почекай, поролон загорнувся. Щось його не пускає.

Вона просунула туди руку і дістала велику пачку доларів.

– Мама, а звідки такі гроші?

– А ось і вони. Це твій батько на квартиру збирав, але так і не купив, бо деякої суми не вистачало. Я після його смерті намагалася їх знайти, та так і не змогла.

«Гроші приходять, коли без них зовсім не прожити ….»

Ви колись знаходили таку заначку?