Чоловік вирішив повісити на мене утримання його дочки і колишньої дружини. Розповідаю про свою реакцію

З чоловіком у нас другий шлюб, але все здавалося настільки прекрасним! Після першого поспішного заміжжя я зробила висновки, вибрала собі хорошого хлопця і налаштована була на міцну щасливу сім’ю. Та й він після розлучення хотів тільки миру в будинку.

І він здавався саме таким, мій коханий чоловік. Красиво залицявся. Непогано заробляв і не економив на мені. Ставився дбайливо, з повагою. Поки не прийшла біда.

Після аварії чоловікові довелося довго відновлюватися, лікувався він дорого і складно. Я утримувала нас обох три роки, винайшла всі можливості і заробити, і про нього подбати. Коштів-то для хворої людини потрібно ого-го!

Поки у нього була перша група інвалідності, йому платили пенсію. Ми всі знаємо, що це копійки, але хоч якась підмога.

Але йому краще, набагато. Інвалідність стала менша, третя група. Пенсія далеко вже не та, та й не треба. Можна працювати йти.

Але чоловік про роботу категорично не хоче чути, навіщо? Я ж про все подбаю. А йому лінь.

Його колишня дружина і дочка не дуже-то рвалися допомогти, поки він лежав і не вставав. Звичайно, що з нього взяти? Адже він їх раніше повністю забезпечував. Але він oжив, зрозумів, що скучив. І почав вимагати у мене грошей на хороший дорогий подарунок дівчинці. І ще суму просто так вислати.

Я пішла назустріч, купила доньці золоту прикрасу на день народження. Стала відправляти трохи грошей на витрати. Одягла до першого вересня, вислала гроші і до нового року.

Дівчинка бере, не відмовляється. Апетити зростають в геометричній прогресії. Але при цьому я залишаюся чужою тіткою, навіть “дякую” на свою адресу не чую. Адже це від тата!

А колишня дружина раптом почала мені телефонувати, мовляв, кредит платити треба … Я повинна платити її кредит!

Чоловік вимагає: півзарплати потрібно їй перераховувати. Моєї. Але я скипіла.

Вони моїм дітям не поспішали допомогти, коли я розривалася між хворим чоловіком, трьома роботами і власними дітьми. Я краще батькам допоможу, їм потрібніше.

І що ми маємо за своє добре ставлення?

Пoгpoзи колишньої, мовляв, до суду подасть на аліменти.

Ну, нехай подає. Або забирає колишнього, я їм точно нічого не винна.