Весілля відміняється – майбутня свекруха розкрила мені правду про свого сина

Spread the love

Історії цій вже багато років, але я її частенько згадую. До сих пір не можу зрозуміти, як би склалося моє життя, якби на той момент ми з моїм нареченим прийняли інше рішення.

Після закінчення школи вступити до університету мені відразу ж не вдалося. І щоб хоч якось відвернути себе від сумних думок я вирішила з’їздити до бабусі, туди, де пройшло моє дитинство. Раннє дитинство. І саме там я зустрілася з Павлом.

Відносини закрутилися дуже стрімко і вже через тиждень знайомства ми вирішили одружитися. Навіть подали заяву в РАЦс. А вся справа в тому, що ми опинилися спорідненими душами – схожі абсолютно в усьому. І музику одну слухаємо, і фільми одні дивимося, і так далі. Таке відчуття, що ми все життя знали один одного. Як романтично!

Паша був моїм однолітком, кілька місяців між нами різниці. І уявляєте, він теж не зміг з першого разу вступити до ВНЗ. Навіть наших батьків звали однаково.

Довелося влаштуватися на роботу, щоб було на що жити. Жити дорослим самостійним життям.

І моя єдина проблема на той момент – це майбутня свекруха. Батько пішов з сім’ї Павла дуже рано і вихованням займалася тільки мати. Так що вона ним сильно дорожила. Спершу просто шипіла на мене, а коли ми їй повідомили, що з’їжджаємо на орендоване житло, то взагалі обзивати почала мене.

Павло став заступатися за мене, захищав, але його мати злилася і злилася.

Але ми повільно йшли до наміченої мети. Перед самим весіллям приїхала моя мати. Ось в цей момент і почалося найцікавіше. Коли мати Паші її побачила, то на неї немов щось найшло – вона кричала, що ми з нею разом їй життя зламали, віднімаємо найдорожче, спочатку чоловіка, а тепер і за сином прийшли.

– Нічого у вас не вийде! Ха-Ха-Ха! – Нічогісінько! – билася вона в істериці, то ридаючи, то сміючись, – це незаконно! Вони – брат і сестра! А ви не знали, що батько Паші і Ані – це Микола!

Після цього ми з мамою пішли додому, а Павло залишився заспокоювати мати. Викликав їй швидку і вони поїхали. Через пару днів я пішла знову до матері Павла, щоб поговорити з нею спокійно. І з’ясувати, чи дійсно вона говорила правду. Адже більше запитати нема в кого – батька давним давно немає в живих. Мати досі не може повірити, що у батька були позашлюбні зв’язки.

Я стукала в двері, дзвонила, але та відмовилася відкривати мені двері. Після цього ми побачилися з Пашею, він став розповідати, що мама його вже заспокоїлася, але на питання відповідати відмовляється. Просто злиться і мовчить.

А дата весілля все наближалася. І ми не знали, що нам робити і як поступити. Адже почуття були сильними. Як дізнатися правду? Ризикувати здоров’ям майбутніх дітей дуже не хочеться … це ж все на генетичному рівні. Важко було розлучатися, але довелося нам з мамою поїхати додому самими. Не оглядаючись.

До цього дня я не знаю справжню правду. Паша через якийсь час одружився. Не знаю, як це допустила його матуся. На даний момент виховує доньку

. Красуня вона у нього – ми недавно зустрілися випадково, коли я їздила до бабусі в гості. Він мені запропонував сходити і здати тест ДНК, щоб розставити всі крапки над “і”, але я не захотіла – для чого ворушити минуле? Робити один одному боляче? А якщо це все було брехнею? Що тоді? Сім’ю ж не зруйнуєш.

Так і не вийшла я заміж, жаль, що в ті час не могли зробити тест, можливо, все б і по-інакшому у нас склалось. З іншого боку, може це подарунок долі, не знаю як би я жила з такою свекрухою.