Хвороби «старість» не існує! Є тільки невірні психологічні установки
Марк Катон, римський сенатор, вивчив грецьку мову в 80 років.
Сократ тільки у віці 70 років навчився грати на багатьох музичних інструментах і встиг опанувати це мистецтво досконало.
Мікеланджело створив свої найвизначніші полотна у віці 80 років.
У 80 років Гете закінчив свого «Фауста».
Німецький історик Леопольд Ранке свою «Світову історію» закінчив в 91 рік.
Ісаак Ньютон ще в 85 років був зайнятий невтомною діяльністю.
Лев Толстой в 82 роки управлявся на поле з косою так, що за ним не могли наздогнати молоді косарі. Сивобородий автор «Війни і миру» в ці поважні літа катався на ковзанах, їздив на велосипеді, скакав на коні і присідав пістолетиком (на одній нозі) понад 40 разів!
Американський громадянин, композитор і диригент Ігор Стравінський творив до 88 років.
Поет Беранже працював до 77 років;
Лев Толстой – до 82;
Віктор Гюго – до 83;
академік Іван Павлов – до 87;
давньогрецький драматург Софокл – до 90 років.
Філософи Діоген і Демокріт, художники Тіціан і
Мікеланджело проявляли творчу активність, перейшовши кордон вісімдесятиріччя;
Бернард Шоу творив до 94 років …
До речі, не так давно американські вчені, спільно зі своїми європейськими колегами, оприлюднили сенсаційне відкриття:
виявляється, людський мозок розвивається не до 25-30 років, як вважалося раніше, а до 50 років. Більш того, якщо людина продовжує займатися активною розумовою діяльністю, то старіння мозку майже не відбувається!
До чого все це?
Тільки до одного:
немає такої хвороби «старість», а є тільки невірні психологічні установки.
«Не вірте всьому, що чуєте, – навіть якщо це лунає у вашій власній голові», – радить відомий психіатр Деніел Еймен.
Всі найбільші бар’єри і перешкоди в нашому житті знаходяться всередині нас.
Зламайте їх!
Наша душа, наші внутрішні сили не мають віку.
Поки ми живі, у нас все ще залишається шанс піднятися вище-взяти хоча б ще одну висоту на шляху нашого духовного сходження.
Не чекайте кращих часів – найкращий час може бути тільки одне.
Воно називається “ЗАРАЗ”
Ія Олексіївна Попова