Субмеханофобія: чому нас лякає не сама вода, а приховане в її глибинах
Є на порталі Reddit такий розділ «Субмеханофобія», де зібралися любителі попірнати за гострими відчуттями. Це коли з безодні раптом виступає щось незграбне, заросле черепашками і водоростями, явно справа рук людських. А всередині нього … ось це і є саме нервуюче.
Штука справжня, спеціально поставлена на дні озера, дайверів-новачків лякати
Це теж не справжній скелет, хоча виглядає дуже реалістично
У непроглядній пітьмі безодні всяке таїться
Дорожній стовп під водою. Оцініть рівень повені.
Нас лякає не вода, все ж, основа життя. Стихія грізна, але лякає не вона.
Підводний тунель в Балтіморі протікає, але всі їдуть як ні в чому не бувало
Ми боїмося того, що приховано під водою, в глибині
Глибина завжди приховує щось. Завжди і всюди – на те вона і глибина.
Моряки безтурботно купаються. Поки ти на такій громадині, глибина не страшна.
І зовсім інша – опинитися на глибині особисто
Найстрашніше – усвідомити, що людство безсиле перед глибиною
Безодня поглинула багато зробленого нами – кораблі, будівлі та самих людей
Але іноді вона милостиво показує свої трофеї
Саме суміш жаху і цікавості тягне нас туди. Це і є субмеханофобія!
Кому як, а мені так і на твердій землі непогано. Не полізу на глибину ні за які пряники!