На виписці з пологового будинку мене зустріла подруга, а чоловік навіть не захотів глянути на дитину

Наші відносини з Антоном дуже швидко розвивалися. Я тільки переїхала до цього міста і не збиралася ні з ким крутити роман. На той момент мені потрібні були робота і місце, де жити.

В результаті склалося так, що роботу я знайшла в магазині його матері. Вона мені запропонувала також зняти в неї кімнату в квартирі. Тоді мені все це здавалося ідеальним варіантом. Так я і познайомилася з Антоном, який пізніше став моїм чоловіком.

Відразу було видно, як він сильно любить і прив’язаний до своєї матері. Він слухав все, що вона йому говорила, намагався у всьому догодити, допомогти, навіть якщо вона цього не просила.

Моя бабуся, коли я була ще юною, любила примовляти, що то, як чоловік ставиться до своєї матері, показує, як він буде вести себе зі своєю дружиною. Слова бабусі відразу ж мене зачарували. Тому після кількох місяців залицянь я дала згоду на пропозицію Антона одружитися.

А через кілька тижнів після весілля я дізналася, що чекаю дитину. Тоді мені здавалося, що я найщасливіша жінка в світі. Однак саме з цього дня все почало валитися …

Працювала я в магазині свекрухи до самого кінця. Навіть коли до пологів залишалася всього тиждень, вона не стала шукати мені заміну. В результаті в день пологів я раніше закрила магазин, щоб поїхати в пологовий будинок.

Коли мамі Антона стало про це відомо, вона розлютилася. Приїхала в пологовий будинок, сказала, щоб я зібрала свої речі і забиралася з її будинку. Але новонародженого внука Павлика та не подивилася, як і мій чоловік. Чоловік тільки сказав, що не очікував від мене такої безвідповідальності. В результаті зустрічала мене подруга на виписці. З того часу я живу у неї.

З того дня минуло вже чотири місяці, а все не можу прийти до тями від того, що сталося. Мені досі здається, що я бачу кошмар і не можу прокинутися. Не знаю, як бути далі без доходу і свого житла з маленькою дитиною.