Вигнала невістку і сина. Так жити нестерпно!

Дуже багато історій про те, які погані свекрухи. Тим часом, дівчатка, що розповідають ці історії, навіть не замислюються про те, що в ситуації, що склалася, часто винні вони самі.

Я ростила сина одна. Чоловік пішов від нас, коли синові було п’ять років. Наскільки це було важко, не передати словами. Але, я впоралася. Благо, син з дитинства був самостійною і відповідальною дитиною.

Коли він вирішив жити разом зі своєю дівчиною Дашею, я не перешкоджала. Вирішили і вирішили. Це його відносини, голова на плечах є. Якщо його ця дівчина влаштовує, значить, мені залишається тільки прийняти її.

Проживши рік разом, Даша почала говорити про весілля. Причому, весілля вона хотіла за всіма традиціями. З великою кількістю гостей, дорогим і красивим платтям, лімузином та неодмінно, з весільною подорожжю.

Але син сказав, ні. На таке весілля він не заробив, а брати кредит на одноразове плаття, і на те, щоб нагодувати купу малознайомих йому людей, він не буде.

Даша, звичайно, ображалася, навіть пробувала скандалити, але нічого не вийшло. У підсумку, вона погодилася просто розписатися, і відзначити цю подію в колі найближчих.

Ще трохи поживши на орендованих квартирах, молоді напросилися жити до мене. Під приводом, що в цей час, будуть збирати на своє, власне житло.

Квартира у мене двокімнатна. У маленькій кімнаті оселилася я, у великій оселилися молоді, де Даша відразу ж почала встановлювати свої порядки. Переставила меблі на свій розсуд, перефарбувала стіни, деякі мої речі віднесла в гараж.

Так ми і прожили разом півроку, до мого дня народження. У мене був ювілей, і я вирішила відсвяткувати його вдома, з ріднею і подругами.

Стіл вирішила накрити у великій кімнаті, на що отримала відсіч від Даші. Вона заявила, що це їхня кімната, заходити туди, а тим більше водити гостей я не маю права, тому що там знаходяться її речі. Скандал вийшов грандіозний! Але останнє слово було за мною.

У день ювілею Даша ходила чорніше хмари. Відмовилася допомогти мені з приготуваннями і всім виглядом показувала, що вона ображена. Під час святкування, розмова зайшла про те, які у молодих плани на майбутнє, і як скоро вони планують дітей.

Що тут почалося! Даша заявила, що з такою свекрухою як я, ні про яких дітей мови бути не може. Що допомоги від мене немає, що вона навіть не змогла власне весілля нормально відсвяткувати – я не захотіла їм допомогти.

Хоча, яким боком тут я, взагалі не розумію. Син сам приймав рішення, і ми про це з ним практично не розмовляли.

Загалом, на наступний день, я оголосила синові, що жити вони зі мною не будуть! Терміну на пошуки нового житла, у них тиждень. Він це сприйняв цілком спокійно. Знайшов квартиру, зібравши всі свої речі і прихопивши дружину, швиденько з’їхав.

Зараз син часто ночує у мене, і все частіше заводить розмови про розлучення. Даша ж, вкрай образившись, пише в соцмережах всім моїм знайомим, яка я погана. Що я вигнала їх на вулицю, і що через мене розвалюється їх шлюб.

Ось тепер самі поміркуйте, хто з нас має рацію, а хто ні.