Теща влаштувала мені бойкот на два місяці, бо я прогнав її зі свого ліжка

Ми з дружиною вже четвертий рік живемо і працюємо в Польщі. Орендуємо невеличку однокімнатну квартиру, загалом, живемо скромно, бо  відкладаємо гроші на власне житло.

Наші батьки залишилися в Україні, але два місяці тому моя теща вирішила  приїхати в гості. У неї саме з’явилася можливість взяти довшу відпустку, тому в Марії Богданівни народився хитрий план – побачитися з донькою, а за одно й грошенят додаткових заробити, знайшовши короткостроковий підробіток. Звісно, що жити вона зібралася у нас.

З Марією Богданівною у мене нормальні стосунки: не близькі, але й не сварилися ніколи раніше. У перші роки життя з дружиною, я дивувався прямолінійності та простоті своєї тещі, але потім зрозумів, що вона звичайна сільська жінка, і це для неї нормально. А на всі її поради та спроби лізти у нашу сім’ю, просто не звертав увагу. Благо, вона живе далеко і її рекомендації ми слухали лише по-телефону.

Словом, приїхала вона до нас і поставила перед фактом, що буде шукати роботу і поживе кілька місяців у нас. Спершу, я подумав, що вона так жартує, бо вдома реально нема місця. Ми з дружиною ледве удвох тут поміщаємось. Кілька днів, звісно, теща може й на підлозі поспати , але ж не місяців! Це ж дискомфорт для усіх!

Але найфеєричніше чекало мене ввечері. Дружина цієї ночі чергувала на роботі, а я постелив тещі на підлозі і уклався спати. Не встигнувши заснути, відчув, що ТЕЩА ЛЯГАЄ ДО МЕНЕ В ЛІЖКО! Я навіть не можу передавати свого шоку і подиву. Натомість, Марія Богданівна спокійно відповіла, що на підлозі спати не збирається, а ми на ліжку й троє помістимося.

Я, звісно, розумію, що вона людина з села – там усе простіше, але це занадто. У той момент між нами почалася перша сварка у житті, а закінчилася вона тим, що я пішов спати на підлогу, а Марія Богданівна вже другий місяць зі мною не розмовляє. Чесно кажучи, мені від цього не гірше. Хіба дружину трохи дістає, бо теща капає час від часу їй на мозок, розказуючи, який я поганий: на підлогу хотів її відправити спати і був проти того, аби вона пару місяців пожила з нами.

До речі, наступного дня я показав тещі кілька недорогих варіантів квартир, які знаходилися поруч із нашим будинком. Але вона навіть не глянула і просто мовчала. А ще через тиждень Марія Богданівна зібрала свої речі і таки повернулася до себе додому.

Дружину моя позиція також трохи засмутила, але, чесно кажучи, я не знаю, в чому я не правий. Може, я чогось не розумію і спати в одному ліжку зі тещою – це нормально? Ви як гадаєте?