Таня в університет, звичайно, не поступила. Пора було повертатися в своє маленьке містечко

Таня в університет, звичайно, не поступила. Пора було повертатися в своє маленьке містечко, де чекали співчутливі погляди батьків і єхидні – однокласників.

Вступити до технікуму, вийти заміж, на другому курсі народити дитину, потім ганяти п’яного чоловіка по городу, плакатися подружкам, закочувати на зиму огірки і патисони. Ну ні. Цією колією нехай котяться інші, у неї – свій шлях.

Коли Тетяна йшла забирати документи, в голові несміливо заворушилася думка: а навіщо, власне, вступати на історичний факультет з конкурсом 15 осіб на місце? Головне – вчитися в університеті, деталі несуттєві. Є ще мехмат – 3 людини на місце. І фізфак з 1,7 – майже як в дитячій задачці про землекопів.

У коридорі висіло оголошення: «Робота в гардеробі, гуртожиток». А непоганий варіант – вдень ​​працювати, ввечері вчитися, за рік фізику підучити. Думка почала оформлюватися в план.

Батькам Тетяна сказала, що поступила на підготовчі курси при університеті. Що це таке, вони не зрозуміли, але дуже зраділи за дочку. І навіть іноді надсилали гроші.

Цілими днями вона сиділа в гардеробі, уривками читаючи товсту книжку «Фізика. Початковий курс», але план буксував на кожному кроці. По-перше, з’ясувалося, що тягати верхній одяг – це дуже важко.

По-друге, зміст написаного в підручнику від Тетяни вислизав. Справа в тому, що шкільний учитель працював за сумісництвом фізруком, фізику вважав лженаукою і був задоволений, що розумні люди свого часу спалили Джордано Бруно. Замість того, щоб вирішувати завдання, клас грав в баскетбол. Не можна сказати, що Тетяну це засмучувало: троячки вона завжди кидала непогано.

До весни вдалося прочитати лише половину книги. Але здаватися дівчина не збиралася: нехай вона слабо розуміє суть, зате може вивчити напам’ять формули і визначення. Настав день іспитів. З викладом Тетяна впоралася відмінно, а ось фізика підвела.

Жодного вирішеного завдання. Екзаменатор, огрядний чоловік в окулярах, вже збирався поставити «незадовільно», але в останній момент вирішив розпитати визначення. Трійка! І заповітний студентський квиток в кишені. У групі 26 хлопців, вона – двадцять сьома.

Вчитися було ще складніше, ніж вступити. На лекціях Тетяна не розуміла майже нічого, на семінарах – ганьба за ганьбою. Одного разу її викликали до дошки і запропонували спростити частину виразу:

Sin alfa
—- + … ..
Cos alfa

Дівчина пам’ятала, що можна скорочувати однакові значення в чисельнику і знаменнику. І написала:

in alfa
—- + … ..
Co alfa

Вона скоротила S.

Група залилася реготом. Тетяну, вже не ховаючись, вважали тупою, першу сесію вона дивом здала на трійки. Кілька перездач, майже цілодобове зубріння, бульбашка валер’янки. Треба валити, вирішила вона. До другої сесії довчитися – і вистачить.

Наближався перше майже весняне свято – День захисника Вітчизни. Начебто належало поодинці привітати одногрупників, але Тетяна цього робити не хотіла. Навіщо вітати тих, хто тебе зневажає? Переконала мама. Вирішили, що варто подарувати кожному по листівці. Тетяна не полінувалася і склала двадцять шість віршів з науковим ухилом.

«Віктор транзистор по дому ганяв, Віктор транзистор в ногу загнав. Вітя, вітаю! У тебе дуже гарна синя сорочка, носи частіше. Вона підкреслює твої очі ».

Хлопці так здивувалися подарунку, що перестали сміятися над Тетяною. Більш того, вирішили взяти над нею шефство: якщо дівчина чогось не розуміла, після занять один з них обов’язково розтлумачував їй складні моменти.

На 8 Березня Тетяна отримала в подарунок букет з двадцяти семи троянд: одна виявилася від викладача, того самого, який поставив трійку на вступних. Ніколи в житті їй не дарували таких пишних букетів. Коли вона принесла троянди в гуртожиток, в гості прийшли всі дівчатка з сусідніх кімнат. Хтось заздрив, хтось пропонував здати квіти на ринок за хорошою ціною, поки не зів’яли.

Другу сесію Тетяна закрила без трійок, з наступною стала відмінницею і найкращим студентом-фізиком в університеті. Її чекала довга і славна кар’єра.

Тетяна Максимівна- доктор фізико-математичних наук, автор кількох підручників, найбільший фахівець із статистики полімерів, захоплюється історією.

(С) Олександр Бессонов