Мій чоловік депутат. І я не розумію чому він має дарувати подарунки жінкам, які слабі на переднє місце

Можете мене заклювати, але я не розумію жінок, які народжують по 4-5 дітей чи більше, а потім просять усіх про допомогу. Треба було думати, що ти робиш і зважувати свої можливості.

Мій чоловік вже другу каденцію є депутатом обласної ради. Йшов туди виключно зі щирих міркувань, бо сам виріс у бідній сім’ї і хотів змінити у цій країні щось на краще. У нього незаплямована репутація, високий інтелект і чиста совість. Він виявився справді ефективним депутатом, багато чого зробив для нашого округу, тому люди обрали його знову.

Я ніколи не була проти, щоб він допомагав пенсіонерам, хворим людям чи діткам з інвалідністю, садочкам, школам або встановлював спортивні майданчики, облаштовував двори. Тим більше, він це може робити за державний кошт. Але мене просто вибішує, коли до нього звертаються багатодітні матері. Це особливо наглі особини, які не розуміють, що все, що для них можна було зробити – вже зроблено. Держава виплачує їм гроші за дітей, вони та їхні діти мають суттєві пільги, безкоштовно відпочивають. Але ці мамаші постійно хочуть подачок ще й від мого чоловіка. З його кишені!!!

Їх не цікавить той факт, що в обласній раді нема зарплат і чоловік купляє все за власний кошт. А у нас, між іншим, й у самих двоє дітей. Вони також хочуть подарунків. А от третю дитину, коли я завагітніла, ми навіть вирішили не народжувати, бо розуміли, що не потягнемо…

Так от, зробили ці горе-мамаші громадську організацію і зажадали від мого чоловіка подарунків на Миколая. А йому нікуди діватися було – пообіцяв, що купить цукерки. А це аж 100 пачок!!! Я, між іншим, розраховувала, що ми в Єгипет на Новий Рік полетимо, а тепер зась – половину наших заощаджень довелося віддати на їхнім личинкам. Навіть з чоловіком через це не спілкуюся вже майже два тижні, від самого Миколая.

Хай ті, хто їм тих дітей зробили, цукерки і оплачують. А якщо вони слабі на переднє місце і не можуть зупинитися народжувати, то хай би краще подарував їм пRезервативи! Я навіть хотіла купити партію і підкинути у кожну пачку тих цукерок, але потім грошей пошкодувала.

Депутат – це не благодійник, і нічого нікому він не винен. Чомусь наші люди про це постійно забувають. Тому буду переконувати чоловіка не балотуватися на третю каденцію. Ця діяльність лише час, гроші та нерви його забирає, а ще ми почали частіше сваритися. Не вартує воно того.