Зрозуміла, чому відчуваю себе виснаженою в 57 років – 3 речі, які забирали мої життєві сили

З віком все частіше тебе накриває втома. І справа не тільки у фізичній втомі. А стан такий буває, ніби й сили є, а робити нічого не хочеться.

Бували дні, коли я могла просто валятися весь день. А з роботи вічно повертаєшся вся вичавлене, як лимон. Увечері немає ніяких сил щось робити.

Я все думала – вік. Хоча хвороб у мене серйозних немає. Харчуюся я добре, зайвої ваги майже не маю. Та й дивлюся на інших – деякі подруги крутяться, як дзиги і сил у них повно. Значить, не в віці проблема.

Я читати люблю і попалася мені недавно книга, щось з психологією пов’язано. Точно назва не пам’ятаю, я багато читаю і можу не запам’ятовувати назви.

Але саме з цієї книги я зрозуміла, що забирає мою життєву енергію. Коли я почала позбавлятися від цих речей, то помітила, що мені стає краще – і настрій з’явився, і сили додалися. Тепер після роботи навіть прибрати можу, пиріг спекти або погуляти піти.

Ось, що витягувало мої життєві сили:

· Телевізор і новини. Коли я вдома, телевізор включений постійно. Новини дивилася регулярно. А вони ж майже всі негативні.

Подивишся, що в світі твориться, і настрій падає. Тривожно стає, навіть страшно іноді. Перестала дивитися новини і телевізор почала включати рідше. І помітила, що менше про погане думаю тепер.

· Переживання за дітей. Вони у мене вже дорослі, але все одно постійно переживаю за них. Якщо дочка не подзвонить за день, я місця собі не знаходжу.

Ображалася на сина, коли він просив не втручатися в його справи з невісткою. Але я зрозуміла, що пора відпустити дітей – вони подорослішали, у них своє життя і вони повинні прожити його своїм розумом, своїм досвідом.

· Порожня балаканина і чужі скарги. Подруг у мене багато, часто виходжу ввечері на подвір’я, сидимо спілкуємося. Раніше я не помічала навіть, що ми, в основному, негатив обговорюємо. То хвороби, то проблеми, то плітки навіть якісь, чутки.

Постійно мені хтось із них скаржиться, виливає свій негатив. Балаканина, по суті, порожня. І стан після неї теж спустошений. Нічого корисного не обговорюємо.

Перестала спілкуватися з такими людьми. Якщо мені скаржитися починають, я відразу тему міняю. І чим менше я тепер обговорюю всякий негатив, тим мені краще і з спокійніше.

Звичайно, всі ці зміни не відразу відбулися. Але за кілька місяців мій стан змінився. Просто витрачала свої життєві сили даремно, енергію розкидала на абсолютно порожні переживання.

Все-таки корисно книги читати і світогляд свій міняти. А то живеш, як за інерцією і навіть не помічаєш, куди сили свої зливаєш.