Я про малюка думаю, який має народитися. У нас немає свого житла, а бабусі буде значно краще у притулку!

Ну от давайте по-правді, бабуся – вже старша жінка, з хронічними захворюваннями, яка потребує хорошого догляду та нагляду лікарів. У притулку їй буде значно краще, та й серед ровесників цікавіше, аніж у чотирьох стінах.

Вийшло так, що я випадково завагітніла, коли мені було 18. Мій хлопець запропонував вийти за нього заміж і влаштувався на роботу.

Нам не вистачало грошей на все необхідне, але коханий дуже старався, щоб у нас з ним було нормальне життя. Я впала у відчай. Я не розуміла, де нам жити з дитиною, адже їй потрібні хороші умови. Але незабаром я знайшла рішення.

У мене є старенька бабуся, яка живе в маленькій однокімнатній квартирі. Я розмовляла з нею, сказала, яка у нас ситуація, сказала, що знайду для неї найкращий будинок престарілих. Але вона лише обурилася і влаштувала великий скандал.

Ну чому вона не може зрозуміти, що так буде краще і для неї і для нас?

Адже вона вже не може доглядати сама за собою, а живе вона зовсім одна, ніякої допомоги немає. А там їй буде з ким поспілкуватися і доглядати за нею будуть належним чином.

Але я вирішила, що знову з нею поговорю і спробую пояснити ситуацію, розповім, як за людьми доглядають в будинку для літніх людей, вона не зможе відмовити, ми ж всі люди, просто до кожного потрібен свій підхід.

Я про малюка думаю, який має народитися. У нас же немає свого житла, де ж він буде рости, вчитися? Йому потрібен будинок! А бабусі буде набагато краще в спеціальній установі. Хіба я не права?