– Нічого плодитися без даху над головою! – Після народження третьої дитини свекруха виселила нас з квартири

Spread the love
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

З чоловіком ми одружилися швидко, коли нам обом було всього по 19 років. Одружилися, як то кажуть, бо мусили – я була при надії. Так як ми були зовсім юні, грошей не було, і ми лише закінчували навчання, то про власну квартиру могли лише мріяти. Так я пішла до його батьків у невістки.

– Перші дві вагітності пройшли відмінно, а ось з третьою намучилася – постійно на збереження мене відправляли. Майже весь термін і провела на лікарняному ліжку. Сподіваюся, цього разу дочка народиться, на УЗД не видно було чітко статі. Свекруха дізналася пізно про третю вагітність, тепер нас з дому виганяє! – розповідає Жанна.

– Хм. Як так?

– Мене виписали, чоловік приїхав до мене, зібрали речі і поїхали додому … Дивлюся на дорогу, а він їде не до нашого дому. Питаю, куди везе, він відповідає – додому. У мене очі округлилися, але розпитувати його завчасно не хотіла. Поїхали ми в область.

Уже й стемніло. Якісь бараки. Двори. Біля страшненької п’ятиповерхівки чоловік зупиняє машину і каже, що тепер ми будемо життя тут.

Раніше ми жили у двокімнатній квартирі в самому центрі Києва. Це була квартира матері чоловіка, але вона дозволила там жити молодятам після весілля. Вона дозволила їм і ремонт зробити, і меблі нові занести. Мовляв, живіть і облаштовуйте.

– Свекруха здавати квартиру не хотіла, вона – людина старого гарту. Ось вона і пустила нас туди. Під час моєї першої вагітності,  вона на крилах радості початку костюмчики купувати і іграшки. Дітей вона любить, дуже хотіла внука. До пологів у нашого сина було вже все і навіть більше.

Євгенія Миколаївна обожнювала свого першого онука Івана. Вона і допомагала Жанні, і гуляла з коляскою, і подарунками онука радувала. Молодим батькам грошима намагалася допомагати, адже розуміла, що їм зараз нелегко.

– Коли Вані було півтора року, я дізналася про другу вагітність. Свекруха вже не так зраділа цій новині. Вона просто заплакала після того, як ми їй все розповіли. Вона вирішила, що ми зібралися злидні плодити, одну дитину ще на ноги не поставили, вже другу зачали. Все голосила, що Іван наш без дитинства залишиться …

Максим, чоловік Жанни, заспокоїв свою маму, адже ми планували другу дитину, це не спонтанне рішення. Він попросив свекруху не втручатися в їхні справи і не засмучувати вагітну дружину. Згодом, Євгенія Миколаївна взяла себе в руки і навіть зраділа, адже скоро у неї буде два онука. Але після цієї розмови вона стала приходити рідше, навіть про улюбленого Іванка забула.

– Вона мені кілька разів повторила, що коли народиться друга дитина, допомагати не буде. Мовляв, ми вирішили, ми і будемо це розсьорбувати. Вона до самих пологів нічим не цікавилася, а після народження Грицька взагалі від нас віддалилася.

Відносини стали напруженими. На невістку і на молодшого онука свекруха взагалі уваги не звертала, тільки до Івана на день народження приходила. Синові дзвонила регулярно, але лише про Івана питала.

Коли молодшому синові виповнилося два роки, Жанна завагітніла втретє. Тещі довелося приїхати з іншого міста, адже свекруха відмовилася сидіти з онуками, а Жанну поклали в лікарню. Максим розповів матері про третю вагітність, як тільки дружину відправили на збереження.

Євгенія Миколаївна відразу встала в позу. Мати висловилася дуже грубо, її слів Максим навіть не став дружині передавати. Вона зажадала звільнити квартиру і робити зі своїми нащадками що завгодно, вона більше брати участь в їх житті не збирається. Саме тоді свекруха і зважилася на здачу своєї нерухомості, хоча раніше була досить категорична.

Максим зняв 2-кімнатну квартиру за містом, поки дружина була в лікарні. У Києві ціни скажені, вони б не потягнули, адже тепер потрібно годувати трьох дітей. Він повернув Євгенії Миколаївні ключі від квартири і кинув її номер в чорний список. Директор дозволив йому віддалено працювати, адже добиратися з передмістя нелегко. Не пропадуть, діти виростуть, все налагодиться.

Чи права свекруха?

Чи треба плодитися, якщо немає свого даху над головою і фінансових можливостей? Але вона ж хотіла онуків, чому тепер не задоволена? Ситуація неоднозначна і з квартирою, адже спочатку вона боялася здавати її чужим людям. Молоді батьки винні чи ні?

Дуже цікаво почути вашу думку, поділіться нею в коментарях.

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •