У нас народився онук і ми поїхали провідати дитину. Але нам не зраділи, хоча ми привезли подарунки, гроші. Особливо незадоволеною була моя сваха
Ми з чоловіком виховали двох синів, зараз це дорослі мужчини, всі вже мають свої сім’ї, правда, живуть у власних дружин. Також у нас є ще найстарша донька. І от нещодавно в старшого сина дружина народила сина. Ми були дуже щасливі, купили з чоловіком подарунки та поїхали провідати невістку з онуком. Я була шокована з того, як нас там зустріли. Невістка крутила носом, а матір відверто натякала на те, що нам в тій квартирі не місце. Ми купили багато подарунків, привезли гроші — але їм було байдуже.
Я не розумію, чим ми заслужили таке ставлення. Я все ж таки теж бабуся і маю повне право на те, щоб бачитися з онуком. З нами приїхала ще моя донька, яка виховує трьох дітей. Вона намагалася дати корисні поради невістці, а та лише закочувала очі і говорила, що сама вже все прекрасно знає. Нам не запропонували ні кави, ні чаю, ми подивилися на те все, зібралися і поїхали додому. Син стояв і мовчав, але я і його розумію, він не може розпоряджатися в чужому домі.
Дорогою додому я плакала. Не знала, як далі продовжувати спілкування. Ось пройшло вже понад місяць часу, а я онука бачила лише на фото, які скидує син. В гості ніхто не запрошує, тому я і не їду. Просила невістку, щоб приїхала жити до мене, хоча б на місяць з онуком — відмовляє. Просила сина зустрітися на вулиці, коли вони з малюком гуляти будуть. Він сказав, що нехай дитина підросте, тоді і гуляти з ним будемо.
Мене трохи дивує така поведінка невістки, адже раніше всі ми добре спілкувалися. І в гості їхали один до одного, а зараз в один момент все змінилося. Подруги в мене питають, що там онук, а мені соромно признатися, що я бачила його лише один раз.
Мені у спадок від матері залишилася однокімнатна квартира, ми закінчуємо робити в ній ремонт, і хотіли продати її, розділити всі кошти між дітьми. Але чоловік мій тепер кричить, що такого не буде. Просто здамо житло в оренду і будемо мати якісь кошти, бо від таких дітей на старості нічого не дочекаєшся. От і я думаю, як правильно вчинити.
А ще дуже хочу онука побачити…