Ось, як доглядати за геранню, щоб вона виглядала як куля з квітів і листя…

Spread the love

Виростити герань можна і з насіння, але простіше – живцюванням, що проводиться із середини лютого до початку березня. У цей час уже потрібно робити обрізку герані. Адже герань світлолюбна, а взимку світла мало, і рослина витягується, стає не дуже красивою.

У герані потрібно обрізати оголені пагони на ту висоту, котра вам потрібна (але не під корінь, звичайно), від них нові гілочки підуть.

А можна щороку  оновляти герань, пересаджуючи з нового живця, як робили це наші бабусі. Для розмноження герані підходять верхівкові живці довжиною приблизно 7 см з 3 – 5-ма листочками.

Живці нарізаєм, роблячи косий зріз під брунькою, нижню пару листків обррізаємо, підсушуємо зріз і місце обриву листків протягом  2 – 3 годин, щоб зріз затягнувся плівочкою і саджаємо відразу в підготовлені горщики з ґрунтом, злегка поливаємо.

Щоб утворився пишний кущик, верхівку прищипуємо. Ставимо у світле місце, але не на сонце!

Багато хто просто нарізають пагінці і ставлять їх у воду, знавці радять  в посудину з водою покласти таблеточку активованого вугілля, щоб запобігти гниттю.

Корінці утворюються дуже швидко. Потім їх розсаджують у горщики.

Горщик потрібно брати невеликий. Землі герані багато не потрібно. Чим швидше корені охоплять землю в горщику, тим швидше рослина зацвіте, і чим менше горщик, тим пишнішим буде цвітіння.

У великих горщиках рослина може зовсім не цвісти, герані це не потрібно – життя і так хороше, навіщо напружуватись? То ж для гарного цвітіння в одному горщику можна навіть посадити кілька живців.

У процесі вкорінення нижні листочки можуть пожовкнути – обірвіть їх, коли з’явиться пара-інша нових листиків.

Для формування красивого пишного кущика верхівку прищипуємо на 8-10 лиску, бічні пагінці – на 6-8-му і постійно повертаємо горщик, щоб кущик був рівненький.

Герань любить:- сонце (але переносить і легку тінь);

– тепло (але дуже легкі осінні заморозки переживе);

– не часті, але рясні поливи;

– гарний дренаж у горщику;

– помірковано родючий, навіть бідний ґрунт, (інакше буде багато зелені, але мало квітів);

– регулярні підживлення;

– видалення відцвілих суцвіть для продовження цвітіння.

У червні-липні при необхідності можна зробити живцювання.

Дуже гарною підживою є йодовая вода: 1 краплю йоду розчинити в 1 л води і полити 50ма мл цього складу по стінках горщика. Не переборщіть, щоб корені не спалити!

Після такого поливу герань безупинно і розкішно цвіте!

Якщо жовтіє листя, причини можуть бути в наступному:

– якщо у листків сохнуть тільки краї – причиною є брак вологи;

– якщо листя мляве чи загниваює – причина у надлишку вологи.

В обох випадках листя може обпадати.

Оголення стебла, нижні листи обпадають – брак світла.

Влітку герань дуже любить жити на свіжому повітрі – винесіть її на балкон чи в сад, добре висадити в ґрунт.

На початку , переживши стрес, пов’язаний зі зміною місця, герань буде хворіти, у неї можуть жовтіти й обпадати листя. Але потім вона порадує вас рясним цвітінням.

На вулиці герань цвіте активно, а кущ сильно розростається так, як ніколи в квартирі.

На сонці іноді листя герані набуває рожевого кольору – це нормальне явище, це неначе “засмага”, рослині від цього не краще, і не гірше.

Восени при прохолодній погоді в 10 – 12 градусів герань “кайфує” від такої температури!

Тримати герань на вулиці можна до початку заморозків, поки температура не опуститься до 2-5 градусів тепла. Потім її треба буде обрізати, пересадити в горщики і поставити в прохолодне місце (10-12 градусів) на зимову спячку чи, поступово привчаючи до більш високої температури, занести в кімнату, де вона продовжить цвітіння.

Джерело