На 10 рік марних спроб зачати дитину Андрій запив, а я порадила подрузі тишком завагітніти від іншого. Але я й уявити не могла, що вона вибере для цього мого сина!

Марія та Андрій були однолітками. Познайомилися в університеті, одразу сподобалися одне одному і після закінчення навчання  вирішили не баритися з весіллям. Молодята побралися, жили в злагоді, будували кар’єру.

Справи в обидвох йшли добре, жили у заміському будинку з великим подвір’ям і двома собаками. Марія мала свій невеличкий магазинчик на базарі, а Андрій працював торговим агентом. Я добре знала цю, здавалося, ідеальну пару, адже Андрій був найкращим другом мого сина – Юрія. Майже кожного дня Андрій приходив до нас додому, бо хлопці бізнес-партнери. Чесно, за стільки років  цього хлопчину я й сама почала сприймати, як рідного. Тим більше, що дружать вони ще зі шкільної парти, а тепер спільний бізнес, поїздки, відпочинок.

Єдине, у мого Юрія ніколи не складалося з жінками. Усі його спроби, про які я знала, були невдалими. А з часом, мені здається, він і зовсім перестав щось із кимось пробувати. Оце лише цілі дні проводив з Андрієм і Марією.

Так тягнулося 10 років. Аж поки одного дня Юрій кудись зник, перестав до нас приходити. Через кілька тижнів мені стало цікаво, що ж сталося, але відповідей від сина не домоглася. Він лише гримнув переді мною дверима. За дивним збігом, незабаром я зустріла Марію в автобусі і вирішила все розпитати:

– Марійко, а куди ж ви з Андрієм пропали, чому не заходити? Чи не похворіли?

–  Я й сама з Андрія вже тиждень не бачу. Не витримала і вигнала з дому, а він пішов і не повертається.

– Боже, доню, що ж сталося? Ви така гарна пара, ніколи не бачила, щоб ви сварилися!

-Нам обом по 30 років, а дитинки досі нема. До яких тільки лікарів ми не ходили, але всі спроби безрезультатні. Я навіть у психолога вже кілька разів була, бо не можу без сліз дивитися на чужих дітей. А Андрій сказав, що йому це все набридло, запив і загрався. Просадив усі наші заощадження на гральних автоматах і набрав швидких кредитів. Тепер мене і моїх рідних тероризують колектори. Он з вашим Юрком також через це посварився, бо і гроші йому не віддає, і теж його номер колекторам залишив. Я не хочу знати ні де він, ні з ким. Для мене зараз щастя спати у кімнаті, де нема запаху перегару. Хоч, чого обманювати, я й так практично не сплю, бо постійно сниться як дитину бавлю, пеленаю, годую, а потім її у мене викрадають. В холодному поту я просинаюся щоночі.

– То завагітній від іншого! – сама для себе неочікувано вигукнула я. – Он моя співробітниця у 40 років народила дочку. Ніхто не знає від кого, але ніхто її не засуджує. І вона зараз дуже щаслива, ростить дівчинку – просто чудо. І з чоловіком стосунки збережеш, скажеш, що від нього, і таку довгоочікувану радість життя отримаєш!

З часу нашої розмови минуло 3 місяці. Я й забула про неї. Марійка та Андрій так більше і не приходили. Аж одного вечора мене покликав син і сказав, що треба поговорити.

– Мамо, Марія вагітна!

– Що ж , це чудово.

– Так, але дитина від мене…

Після цих слів я впала у ступор. Навіть не знала, як реагувати і що відповісти. Я сама порадила Марії тишком завагітніти від іншого. Але я й уявити не могла, що вона вибере для цього мого сина!

Ми з чоловіком поставили Юрі ультиматум: або він приводить Марію сюди і вони разом ростять дитину, або він про неї забуває і ніколи більше не згадує. Все ж, він живе у нашому домі, маємо право диктувати умови. Син погодився, і тепер вибір за нею. Якщо вона вибере мого сина, то людський осуд ми з чоловіком витримаємо. А як ні, то бачити її не хочу! Хай тішиться дитині, але про мого сину і дорогу до нас забуде. Такого підлого вчинку від цієї дівчини я не очікувала!

А як би ви вчинили у такій ситуації?