– Яка ж ти наївна у мене, доню, скоро йому батьки знайдуть наречену з свого кола, згадаєш мої слова…

Моя донька закохалася й після цього у неї немов пелена на очах. Мене це дратувало, тому одного вечора я їй заявила:

– Наталю, може, спробуєш знати якогось іншого хлопця, ти ж сама бачиш, Тарас не рівня тобі.

– Мамо, більше не хочу чути цих дурних розмов. Мені з Тарасом добре і я не бачу причин шукати іншого кавалера. От побачиш, ми будемо щасливі.

– Ой доню, ти ще життя не бачила. От скоро все проти тебе обернеться. Його батьки скоро знайдуть для нього більш підходящу наречену.

Правда, дочка не хотіла мене слухати і не припиняла спілкування з цим хлопцем. От вона вже і планувала нас познайомити з його батьками, як Тарас раптово зник.

– Он який у тебе наречений.

– Мамо, у нього важливі справи на роботі. Батько попросив залагодити справи компанії.

– Ну-ну …, – не вірила я.

Але донька моя продовжувала сумувати, і тому я вирішила її трохи розвіяти. Запросила в гості давню подругу з сином, який був на декілька років старшим Наталі. Хлопець з ідеальною зовнішністю, випускник юридичного ВНЗ — ідеальний наречений. Але донька весь вечір мовчки просиділа, а потім просто встала з-за столу.

– Донечко, як тобі Коля?

– Хороший хлопець.

Тарас так і не з’являвся, а в Наталі щодня лише погіршувалося самопочуття. В той час розпочалася сесія, тому я думала, що донька просто втомлена. Але коли Наталі стало погано від запаху її улюбленої запеченої риби, я запідозрила недобре.

– Наталю, що з тобою?

– Я чекаю дитину.

– Від Тараса?

– Так.

Тоді донька розповіла, що Тарас з того часу їй жодного разу не зателефонував, а коли вона розповіла його матері, то жінка запропонувала гроші на аборт.

Вагітність в Наталі проходила важко, токсикоз довгий час, а потім і на збережені була. Перед пологами сусіди почали говорити, що Тарас повернувся і готується до весілля. Я старалася вберегти доньку від цих розмов і нічого їй не розповідала. Все сталося так, як і я казала. Тарас знайшов собі дівчину зі свого кола та відсвяткував шикарне весілля.

Наталя тим часом народила здорового  хлопчика, назвали Максимом. Дочка, дізнавшись новину від «добрих» сусідок, цілими днями плакала і не могла знайти собі місця, який вже там догляд за малюком.

Я взяла на роботі відпустку та проводила час з малюком. На одній з прогулянок підійшов до нас Микола:

– Добрий день, як ви там? Як Наталя після пологів?

– Ну таке собі. Вдома сидить і навіть не хоче на вулицю іти.

Наступного дня Наталя пішла на прогулянку з Миколою, вона так повеселішала. Їхні зустрічі ставали все частішими, а Микола вже почав забігати навіть по вечорах після роботи. Так день за днем, і діти вже заяву в РАЦС подали. Моєму щастю не було меж.

Наталя згодом завагітніла з другим малюком. А от в Тараса життя взагалі не склалося, з дружиною вони так і не змогли народити дітей й вона залишила його. Потім він ше декілька разів намагався зустрітися з донькою, але та відмовляла. Навіть матір його приходила, просила вибачення та хотіла бачитись з онуком. Моя донька зла не тримала, але зараз у неї нове життя, тому минуле слід залишити в минулому.

А я щаслива, що життя все розставило по своїх місцях.