Вчора я була в гостях у сина з невісткою. Вони живуть окремо, в квартирі, яка мені дісталася від мами. Заходжу, а невістка з телефоном лежить

Я й подумати не могла, що колись буду писати про свою родину ось так, на загал, але мені потрібна ваша порада. Сподіваюся, матері синів допоможуть мені, або хоча б зрозуміють усі мої переживання.

Є у мене мій єдиний синочок — Максим. Торік він одружився. Як на мене, сталося це занадто рано. Я з самого початку казала йому, поживіть разом, придивіться добре один до одного, а вже тоді одружуйтеся, якщо все добре буде, але ж ні! Увесь у батька пішов, сказав що кохає і буде одружуватися негайно. Чоловік мій у свій час теж так вчинив, а потім розвестися з першою дружиною не міг. Боюся, щоб такого і з сином не трапилося.

Живуть вони з Наталею у квартирі моє матері. Я вирішила віддати її синові, нехай там свою сім’ю будує, а ми з чоловіком у своїй житимемо. Якось прийшла до них у гості, а Наталя на дивані лежить та у телефоні щось клацає. Вона мимохідь на мене глянула та сказала:

— Можете там на кухні собі чай зробити.

Ось така гостинність! Звичайно я можу, адже це моя квартира і я тут господиня, але можна бути більш ввічливою, хіба ні? Поки я була на кухні, у двері подзвонили — прийшов кур’єр та приніс Наталі якийсь пакунок. Виявилося, що це були новенькі речі, які Наталя почала міряти прямо переді мною. Вона взагалі всі гроші спускала на речі, які вже просто нікуди складати. Шафа ломиться від того всього!

Мій син важко працює, а вона все витрачає на лахи! Їсти вона геть не готує, окрім супу, ковбаси та майонезу в холодильнику геть нічого немає. В раковині постійно валяються брудні тарілки, а про чистоту в домі я взагалі мовчу. Спершу я лояльніше до цього ставилася, тому що розуміла, Наталя ще молода, не звикла до подружнього життя, але так триває майже рік. Чоловік прийде з роботи й буде один суп їсти? Могла б якихось фруктів чи овочів купити та приготувати щось смачне.

А що буде коли діти підуть? Хіба діти можуть жити в такому безладі та бруді? Вона їх чим збирається годувати? Майонезом?

Інколи, я навіть жалкую, що виховала свого сина таким добрим та ввічливим. Він же їй нічого сказати навіть не може, просто мовчки страждає. А я вже й не знаю, що мені робити та як виправляти цю ситуацію. Наталя навіть не збирається змінюватися, її таке життя влаштовує!