Сім’я купила будинок і знайшла в ньому замуровану таємну кімнату…
Сімейна пара придбала старий будиночок в провінційної Франції та виявила в ньому замуровану таємну кімнату. Причина, по якій колишні власники зробили це, відкрилася разом з дверима приміщення — в ньому батьки загиблого 102 роки тому солдата замкнули пам’ять про сина, і тепер його кімната виглядає як справжній портал в минуле.
Французька сім’я вирішила купити будиночок в тихому селі Белабре, але разом з ним вони отримали загадку — кімнату, вхід до якої був замурований цеглою. Розібравши кладку, нові власники потрапили прямо в минуле і зустрілися поглядом з першим власником спальної.
Замурований прохід приховував спальну кімнату 22-річного лейтенанта французької армії Юбера Рошеро, його фотопортрет, що висів на стіні, зустрів нових господарів будинку. Юбер служив у кавалерійському полку під час Першої світової війни та загинув в селі Локер у Фландрії (регіон в Бельгії) 26 квітня 1918 року.
Чоловіка спочатку поховали на британському кладовищі, але в 1922 році перевезли в рідне село Белабре і посмертно вручили йому медаль за мужність у бою.
Батьки Рошеро, убиті горем, не могли змиритися з втратою коханого сина і прийняли рішення не чіпати нічого в його кімнаті. Вхід в неї заклали цеглою, зберігши кімнату в тому вигляді, в якій її залишив Юбер, коли йшов на фронт.
У родині лейтенанта пообіцяли один одному, що ні під яким приводом не увійдуть в його спальню.
Ще через 13 років, у 1935 році, родина Рошеро була змушена переїхати з Белабре і передала будинок у володіння французькому генералу Ежену Бриду за умови, що кімнату ніхто не чіпатиме як мінімум 500 років.
Бриду пообіцяв виконати прохання колишніх власників.
Але під його наглядом спальня Юбера пробула не довго — у 1939 році розпочалася Друга світова війна. Франція впала під натиском гітлерівської армії, а генерал Бриду почав співпрацювати з призначеним німецьким урядом, займаючи високу посаду з 1940 року.
Коли війна закінчилася, Ежен біг в Іспанію, щоб уникнути судового переслідування, але там його затримали в 1955 році, засудили до смертної кари, конфіскували будинок і виставили його на продаж. Покупцем стала онука генерала разом з її чоловіком Даніелем Фабром.
Подружжя пам’ятали про прохання родини Рошеро і не чіпали кімнату Юбера.
Ще пам’ятали про таємну кімнату місцеві чиновники які у 1980 відвідували будинок, бажаючи її побачити, але Фабр твердо стояв на своєму рішенні стримати сімейну обіцянку і залишити кімнату недоторканою.
Даніель прожив у будинку до 2014 року, а до 2020 будинок простояв без власників. Нові ж господарі нічого не знали про те, що в будинку 102-річною традицією було не входити в кімнату і, не замислюючись, відкрили її.
За словами нових власників, вони не збираються нічого чіпати в спальні Юбера, але й тримати її закритою не бачать сенсу.
Замість цього вони планують перетворити її на музей пам’яті Юбера Рошеро, одночасно і виконавши бажання його сім’ї, і поділившись з іншими шматочком минулого.
Місцевий уряд з розумінням поставився до рішення нової родини й каже, що як би їм не хотілося продовжити 102-річну традицію, юридично кімната — приватна власність, яка належить новим власникам будинку.