Прочитайте! Важливе нагадування усім батькам!

«Ой, це жах, Марія Степанівна, вона постійно відволікається. Ніби й розумна дитина, а поводиться, ніби досі у дитячому садку, то скаче, то бігає, то гратися починає!» – говорить вчителька до мами однієї з однокласниць мого сина. Мама переводить суворий погляд на доньку.

– Єво, підійди сюди. Послухай, що про тебе вчителька говорить. – каже мама до дівчинки, що якраз натягувала на себе шапку. Потім вона одягнула куртку й підійшла до двох жінок.

– Мені вчителька розповіла про твою погану поведінку на уроках. Я сьогодні ж розповім про це твоєму батьку. – сказала мама, продовжуючи «пилити» дівчинку одним поглядом.

Дівчинка опустила голову та уважно дивилася на свої коричневі чобітки.

– Якщо потрібно, то тато може прийти у школі і я сама йому розповім. – додала вчителька.

– Ох, от і добре. Єво, завтра тато прийде у школу – сказала мама.

Дівчинка продовжувала дивитися вниз стоячи навпроти вчительки та мами, що підтримували одна одну.

Вони разом проти однієї маленької дівчинки. Це схоже не нечесну гру у шахи, де білі проти чорних.

На жаль, я не знаю ні кого з них і ніяк не можу вплинути на перебіг гри, тому я б хотіла нагадати усім батькам, що кожного разу, коли вони приймають сторону проти своєї дитини, то вони її втрачають. Навіть, якщо це тривало одну хвилину.

Не можна грати так, щоб дитина залишалася на протилежній стороні дошки, навіть, якщо ви точно знаєте, що вона не права. Коли ви станете з нею пліч-о-пліч, то ви зможете розв’язати цю проблему не залишаючи дитину на одинці з нею.

Все, що потрібно дитині у цей момент, щоб ви стали поруч, біля неї, на її сторону. Продемонстрували, що готові боротися разом з нею, навіть, якщо ви чимось незадоволені.

Так, у нас проблеми, але ми разом. Ми на одній стороні.