Народження дитини, стало приводом викинути вагітну кішку на вулицю. Мурка сиділа на підвіконні 2 тижні і чекала, коли їй відкриють

Кішка була красивою і пузатою. Але справа не в жирку на боках, за два тижні від нього нічого б не залишилося. Вагітну кішку вигнали з дому, господарі і оком не мигнули, не дивлячись на те, що вона плакала на підвіконні два тижні.

Красива, пухнаста, ще недавно начебто улюблена. На підвіконнях кішки гуляють часто, але ця не цікавилася вуличним життям, з підвіконня звисав хвіст, а не цікава мордочка. Кішка два тижні сиділа на вікні і дивилася в квартиру, де вона зовсім недавно жила. Перший поверх багатоповерхового будинку, холод на вулиці, і тільки картинка у вікні зігріває котячу душу надією. Втім, господарі не вважають себе гірше звірів: вони навіть поклали їй на підвіконня якихось ганчірок, щоб вагітна кішка не лежала на холодному.

Волонтери з зоозахисту розповідають цю історію, не стримуючи сліз в голосі. Два тижні на крижаному підвіконні, вагітна, не привчена до вулиці кішка. Тут здригнеться серце навіть у суворого мужика. Коли волонтери забирали кішку, вони вирішили уточнити, що за дурниця взагалі відбувається. Сусіду, який розповів про те, що відбувається, неможливо було повірити.

Волонтер Олена не змогла, подзвонила в квартиру і запитала: що з кішкою, чому вони так поступають. Але їй відповіли: народилася друга дитина, тут вже не до кішки, та ще й народить скоро. Ось так безпечність господарів і відмова від своєчасної стерилізації стали для кішки не пом’якшувальною обставиною, а обтяжуючим фактором. І ця жорстокість недавно народила. Добре, якщо до своїх дітей вона виявиться добрішою.

Олена принесла вухасту мамусю до себе додому дуже вчасно. Вже на наступний день киця, яка відігрілась і виспалась, народила трійцю малюків, одне миліше іншого. А ще через пару днів виявилося, що кішка набагато добріша колишньої господині: вона без заперечень погодилася прийняти ще трьох вуличних звірят, які втратили маму. Тепер вона годує відразу шістьох, виглядає щасливою і вдячна, що її забрали з того підвіконня, де вона плакала два тижні, не перестаючи.

Олена дуже сподівається, що для відданої у всіх сенсах киці знайдуться добрі руки, як і для її дітей.