Чоловік сказав, що їде по справах. Які це справи, Юля вже зрозуміла, проте вирішила не скандалити на очах у матері…

Ніколи не думала, що це може трапитися зі мною…

Вночі зателефонував телефон. Юля підняла слухавку, батько промовив:

— Мама в лікарні. Ніхто не знає, що це таке. Температура не спадає вже третій день.

Дівчина одразу піднялася з ліжка та почала збиратися в лікарню. Пробудила чоловіка та сказала, щоб той водив хлопчика в школу. Сама ж жінка збиралася до батьків мінімум на тиждень.

До батьків потрібно було їхати близько години, вони проживали в сусідньому від міста селищі. Як виявилося, в матері пневмонія. Лікарі вирішили везти хвору в обласну лікарню. Юля весь цей час була поруч з матір’ю.

Карета швидкої допомоги прибула вже в місто та й застрягла в корку. Юля дуже нервувала, аж раптом через вікно бачить автівку чоловіка. Всередині сидів він з якоюсь дівицею. На колінах у неї були квіти. Сама ж мала біле гладке волосся, яскраво-червоні губи та коротку спідницю.

Юля в цей момент дістала телефон та почала дзвонити до чоловіка.

На її очах Андрій дістав свій телефон з кишені штанів  і відповів звичне «алло». Чоловік сказав, що їде по справах. Які це справи, Юля вже зрозуміла, проте вирішила не скандалити на очах у матері.

Положили матір в лікарню і Юля одразу понеслася додому. В горлі стояв клубок, в очах сльози, правда, не було часу плакати. Жінка відкрила валізу та почала скидувати туди всі речі чоловіка і винесла на двір.

Нагулявшись, чоловік з’явився додому, як тільки Юля йому подзвонила і повідомила про свій приїзд.

— Юлю, чому так швидко повернулася? А валізи наші чому на вулиці?

— Я вас бачила. Хороші в тебе справи сьогодні були. — сказала жінка й продовжила смажити котлети біля плити.

Чоловік був вражений, а потім почав говорити щось за сина.

— Не переживай, і без тебе проживемо,- промовила дружина.

— Добре, я піду….дай хоча б повечеряти.

— Обійдешся, нехай тобі та вечерю готує, — промовила Юля та кинула злісний погляд.

***

Коханка чоловіка жила з мамою, проте Андрія це не зупинило й він поїхав до неї.

— Я не можу тебе впустити, ми з мамою на одному ліжку спимо. Куди тебе ще?

— Краще б я з тобою на одному ліжку спав, — промовив Андрій.

Потримався за ручки зі своєю Наталочкою й поїхав разом з нею в готель. Всі гроші витратив на вечерю в ресторані та цей номер, адже Наталочка в абиякі апартаменти не хотіла.

Вранці він розбудив коханку раніше:

– Сорочку мені попрасуй. Ця стерва мені все м’яте поклала.

– Піди у вчорашньому одязі. Я з тобою не для цього. – А для чого ти зі мною? – здивувався Андрій.

— Ну і дивний ти, я з тобою заради кохання.

Андрій зітхнув. Якось не до любові йому стало: адже грошей немає. А без них і душа не співає.

***

Жінка розпочала жити для себе. Зробила нову зачіску та накупила багато речей. Без чоловіка жити легше стало. Ніхто вдома не смітить, не потрібно так часто готувати, є вільний час для себе. Син вже дорослий, самостійний. Та й сусід, неодружений Ігор, раптом звернув на неї свою увагу і став привітнішим.

— Юлю, люблю тебе, прости!!! – з квітами, неголений, в пом’ятому піджаку, чоловік стояв за дверима і дивився з жалем на неї.

— Ні! Не прощу! Іди, куди ходив від мене потайки!

Так і ходив час від часу. Вирішив раптом Андрій вчинити як у кіно. Задзвонив у двері, відкрила дружина, гарна така, в новому платті. А чоловік кинувся на неї, притиснув до стіни та почав цілувати.  «Моя ж» – думав він. – «побарахтається і здасться». Таке він в кіно бачив. Аж раптом з вітальні вийшов сусід Ігор.

Взяв він за шкірку чоловіка та викинув за двері.

З квартири прямо аж несло смаженими м’ясними котлетами, улюбленими, які Юля раніше йому виключно лише у свята смажила. І зрозумів Андрій, що він безповоротно втратив.

Ви б пробачили чоловікові?