Ми з чоловіком вже 7 років спимо окремо, і це зробило нас набагато щасливішими
Ми з чоловіком живемо 8 років разом і 7 з них спимо в різних спальнях.
Ні, не тому, що ми часто сваримося і не через дітей (їх у нас, до речі, немає), а просто тому, що нам так зручно. Здавалося б, ну що тут такого? Спите ви в різних спальнях або їздите у відпустку не разом – так на здоров’я, аби кожен був щасливий. Але насправді, встановлюючи свої правила в шлюбі, ви можете зіткнутися зі стереотипами, які можуть перешкодити жити так, як вам зручно.
Я вирішила розповісти, чому ми прийшли до такого «формату» сну, які в цьому є плюси, а також про реакцію друзів і родичів.
Як все починалося
Одного разу вночі я прокинулася в ліжку одна. При цьому я чітко пам’ятала, що спати лягала разом з коханим чоловіком. Прокравшись в сусідню кімнату, я виявила його мирно сплячим на дивані. Окей, подумала я, вранці з’ясую, що до чого.
За сніданком у нас відбувся приблизно такий діалог:
– Я вночі бачила, що нема тебе, чому ти пішов в іншу кімнату?
– Ти знаєш, я не міг заснути. Ти переверталася і сопіла, і мене викидало зі сну щоразу, коли ти переверталася.
– Хм, ну добре, хоча я ніколи не думала, що голосно соплю.
На наступну ніч ситуація повторилася. Заснули ми разом, прокинулися порізно. Тут я зрозуміла, що нам потрібно поговорити.
В ході розмови ми з’ясували, що спати разом нам важко. Мій молодий чоловік пригадав всі сварки через недосипання: він хропів, я його будила, він не висипався і злився. Іноді я сопіла, він мене будив, і тоді я вже не могла заснути.
Часто один із нас прокидався, бо було жарко або тому що другий вирішив встати попити води, а одного разу мені наснився якийсь сон, і я уві сні тицьнула пальцем прямо в око моєму хлопцеві.
Плюс до всього ми зрозуміли, що у нас абсолютно різні режими сну. У мене тоді був вільний графік, і мій пік активності припадав на вечір і ніч – я могла дивитися фільми або читати приблизно до 24:00, а прокидатися близько 9: 00-10: 00.
Мій молодий чоловік повинен був приїжджати на роботу до 9.00, тому для нього було вкрай важливо висипатися. Однак через проблеми, пов’язані зі спільним сном, кожен з нас спав не більше 6-7 годин. В результаті й він, і я стали більш дратівливими, втомленими та нервовими.
Загалом, ми прийшли до висновку, що нам буде краще спати в різних кімнатах, тим більше, що у нас була така можливість. Буду чесною: спочатку я дивилася на роздільний сон не так, як мій молодий чоловік. Тобто для мене це було трохи дивним, я звикла, що зазвичай люди сплять разом.
Мої батьки розійшлися по різних кімнатах після срібного весілля. А ось моєму хлопцеві було взагалі відмінно: він став швидко засинати, вранці вставав бадьорим, готував нам сніданок і задоволений йшов на роботу.
В результаті дуже скоро наші сварки звелися до мінімуму – зникло безліч приводів для суперечок, а також кожен став більш спокійним в цілому. Крім того, ми стали краще і продуктивніше працювати – раніше через поганий сон обом було важко вставати та зібратися з думками.
Історія питання і що говорить наука
Щоб краще розібратися в тонкощах роздільного сну, я стала вивчати досвід попередніх поколінь. Так ось, з’ясувалося, що в Стародавньому Римі подружнє ложе взагалі не використовувалося для сну, а було призначене для любовних утіх, після яких кожен йшов до своїх покоїв. У Великобританії в Вікторіанську епоху також не було заведено спати разом в одному ліжку.
Так що традиція спати разом прийшла разом з індустріальною революцією, коли люди почали переселятися в міста. Маленькі квартири просто не залишали подружжю іншого варіанту, окрім як ділити одне ліжко на двох.
Потім, відчуваючи себе майже аристократкою, я вирішила звернутися до науки й знайшла книгу професора соціології Пола Розенблатта «Двоє в ліжку». Він прийшов до висновку, що спільний сон нерідко провокує різні порушення психоемоційного здоров’я та може стати причиною безсоння, напруження і навіть неврозів.
Вчений опитав десятки подружніх пар і з’ясував, що часто саме спальня виявляється головним «вогнищем напруги». Зокрема, подружжя часто лається через побутові речі: чи можна пускати в ліжко домашніх улюбленців, курити і їсти.
Крім того, нерідко конфлікти спалахують через хропіння, перегляд телевізора, перетягування ковдри на себе або екран мобільного телефону, що світиться. Нарешті, запеклі суперечки можуть виникнути через температурний режим у спальні: хтось любить спеку, а хтось – свіже повітря.
Професор стверджує, що в багатьох випадках проблема вирішується простим переїздом в сусідні спальні, але у людей в головах сидить стереотип, що спати разом – це набагато більш природно.
Інший експерт зі сну, Ніл Стенлі, на Британському фестивалі науки теж виступив на захист роздільного сну: «Сон – це егоїстичне заняття. Його не треба ні з ким ділити».
Психологи також говорять, що для чоловічої психіки необхідність ділити з кимось своє ліжко – це дратівливий чинник. У них в підсвідомості закладено захищати своє місце ночівлі від потенційного ворога. Так що присутність поруч іншої людини напружує і не дає можливості повністю розслабитися.
Річ у тому, що, коли люди сплять разом, їх нервова система не може повноцінно розслабитися і відпочити. Причому для жінок це не настільки критично, вони переносять ці незручності легше, ніж чоловіки, яким насправді комфортніше спати поодинці. Не знаю, так це чи ні, але у випадку з моїм хлопцем це було правдою.
Жахи з жіночих форумів
Досі є досить поширена думка, що різні ліжка у чоловіка і дружини – це перший дзвіночок про те, що у вас не все добре. Вірніше, перший дзвіночок – це різні ковдри. А різні спальні – це вже знак того, що на стосунках можна ставити хрест.
Це я дізналася з жіночих форумів, де панувало однозначна думка: спати окремо – це жах-жах! Аргументи були в основному такі: а як же подружній обов’язок? а як же засинати в обіймах? Ось класичний приклад відповіді на питання:
Начитавшись подібних коментарів, я подумала, що, мабуть, в нас все ще глибоко сидять старі стереотипи. Адже наші бабусі вірили у всілякі знаки та народні прикмети, які могли зіпсувати стосунки.
Згадайте пораду: ніколи не лягайте спати, не помирившись. Це приблизно з тієї ж серії. Вони намагалися дотримуватися простої логіки: раз так заведено у більшості, значить, це правильно. Спати окремо або їздити у відпустку в різний час – це розрив шаблону.
Ось дивно, я думала, в XXI столітті нас вже нічим не здивувати в плані стосунків, але ні, сон в одному ліжку, бажано під однією ковдрою, – все ще важлива складова.
Беремо приклад із зірок
До речі, виявилося, що в США питання роздільного сну теж саме на часі. Так, одне з досліджень показало, що близько 31% респондентів хотіли б спати окремо. Це узгоджується з опитуванням Національного фонду сну, згідно з яким майже кожна 4 пара американців спить в різних спальнях або ліжках.
Також я з’ясувала, що багато зірок вважають за краще сон поодинці. Наприклад, Джордж і Амаль Клуні колись вибрали для себе такий варіант. Здається, основною причиною стало хропіння Джорджа і надто чуйний сон його обраниці.
Крім того, зоряна пара Кетрін Зети-Джонс і Майкла Дугласа теж вирішила колись розійтися по різних спальнях. Кетрін якось зізналася, що не хоче з’являтися перед чоловіком в непривабливому вигляді, тому домовилася спати з Майклом окремо. Хто знає, може бути, тому вони живуть в щасливому шлюбі вже 19 років.
Зміни на краще
За ці 7 років, що ми з чоловіком спимо в різних кімнатах, наше життя значно покращилося – це я можу сказати абсолютно точно, а стосунки не погіршилися. Більш того, за цей час ми навіть встигли одружитися – приблизно на 5-й рік роздільного сну. Мені здається, що окремі кімнати забезпечують не тільки хороший сон, але і незалежність, адже кожній людині іноді хочеться побути на самоті.
Якщо чесно, зараз я навряд чи зможу заснути, обійнявшись із кимось. Те, що я люблю людину, не означає, що я хочу лежати з нею в одному ліжку – такого взаємозв’язку для мене немає. Що стосується питання інтимного життя, то для мене сон і секс – це зовсім не пов’язані речі.
Звідки взявся стереотип про те, що любов’ю зазвичай займаються перед сном, я не розумію. Зате зараз у нас з’явився ритуал заходити один до одного кімнату, цілувати й бажати перед сном добраніч. Крім того, щоб заповнити недостачу тактильного контакту, ми стали частіше валятися разом і обніматися протягом дня.
Якщо ми їдемо у відпустку, то, звичайно, ми не замовляємо 2 різних номери, а спимо в одному. При цьому, якщо є можливість взяти кімнату з роздільними ліжками, то ми вибираємо таку опцію. І потім, все-таки у відпустці тобі не так важливо висипатися – в крайньому разі завжди можна «доспати» на пляжі або в дорозі.
Що стосується реакції друзів, то вони розділилися на 2 табори. Перші поставилися до цього факту досить скептично і сказали, що їм було б складно заснути, не обнявши на ніч свою половинку. Другі говорили: «Вау, як круто, шкода, наша однокімнатна квартирка не дозволить нам провести такий же експеримент».
З родичами було складніше. Свекруха сумно зазначила, що ось, раніше ви могли спати разом, а тепер вже ні… Моя мама сказала: «Живіть, як вам зручно, але тоді привозьте на дачу 2 комплекти постільної білизни».
Порада
Найважливіше, що я зрозуміла: всі пари різні та немає єдиного правильного варіанту, як будувати спільне життя. Якщо ви відчуваєте дискомфорт і знаєте, як можна поліпшити ситуацію, розмовляйте. Багато і спокійно. Пояснюйте свою позицію. Головне, не потрібно це робити під час сварок і невдоволення, так ви тільки збільшите проблему.
Я розумію, що, можливо, це очевидна порада, але багато хто забуває про те, як важливо все обговорити. Неодмінно потрібно донести до коханої людини думку, що у вашому рішенні нічого особистого, просто вам так зручніше. Попросіть про розуміння.
Можливо, якщо одному з партнерів такий варіант сну не дуже підходить, варто піти на компроміс. Наприклад, можна спробувати спати окремо кілька разів на тиждень.