Всі 80 жителів маленького села прокинулися мільйонерами! Сталося те, у що важко повірити!

Spread the love

Ви ніколи не чули про це село, в якому живе цілих 80 мільйонерів?

Це сталося в Іспанії. Антоніо Фернандес був звичайною людиною, жив у бідній багатодітній родині і працював з усіх сил, щоб заробити хоч якісь гроші.

До 14 років Антоніо навчався в школі, але закінчити її у нього не вийшло. Кинувши навчання, молодий хлопчик почав працювати в полі і допомагати своїм батькам. І, здавалося б, так далі і буде тривати, але у віці 32 років в 1949 році Антоніо поїхав до Мексики.

У цій прекрасній країні чоловік одружився і влаштувався в компанію, що виробляє  пиво, Grupo Modelo. Антоніо почав стрімко просуватися по кар’єрних сходах. А вже в 1971 році був в топ-менеджменті, його слухалися багато, а деякі буквально робили те, що він просив.

На той момент пиво «Corona» було вже під керівництвом Антоніо Фернандаса. Чоловік зробив з пива справжній світовий бренд, а потім Антоніо і зовсім став генеральним директором.

Робота в компанії тривала до 2005 року, але потім мільярдер відійшов від своїх обов’язків. Дивно те, що Фернандаса не змогло з’їсти багатство. Він  залишався великодушним і цікавим чоловіком. Жителям маленького містечка, де він народився, чоловік заповідав 200 мільйонів євро.

Так як дітей у Антоніо не було, керівництво компанії перейшло йому племіннику, а всі односельці отримали в подарунок по 2 мільйони євро, що вистачить до кінця їхнього життя.

Антоніо помер, коли йому було 99 років. Чоловік прожив благородне життя, а багато хто до цих пір згадує його як найкращого сусіда по селу і найвідповідальнішого директора компанії.

Історія Фернандеса показує, що він не втратив всередині себе людину з великої літери, навіть розбагатівши. Він віддавав дуже багато грошей на благодійність ще за життя.

У деяких знаменитостей відбувається все зовсім навпаки, адже ми навіть не знаємо, куди йдуть гроші, про які було сказано в новинах! А коли реальний мільярдер робить мільйонерами все село, в якому він колись народився, – це змушує захопитися благородством і добротою благодійника.