Знайшла у чоловіка зошит, де записані всі витрати на мого сина. В шоці, адже коли вийду працювати повинна буду все повернути

Іноді бувають ситуації, які бентежать, збивають з пантелику, застають зненацька. Проблеми створюють ті, від кого найменше цього очікуєш. Так, нещодавно одна з користувачок мережі написала про свою життєву ситуацію. Жінка в розпачі і просить поради у людей. Давайте прочитаємо про її проблеми і спробуємо допомогти добрим словом.

Далі – авторський текст.

Нещодавно в моєму житті сталася подія, після якої не знаю, як далі жити і що робити? У мене є син – хлопчикові зараз 7 років. 3 роки тому я познайомилася з чоловіком. Ми полюбили один одного і вирішили створити сім’ю. Я не відразу йому сказала, що у мене є дитина, але, коли сказала, мені здалося, що він спокійно сприйняв цю інформацію.

З самого початку він ставився до хлопчика спокійно – батьком стати, особливо, не прагнув, але і не ображав. Я була рада, що, хоча б так, а не як у інших – де чоловіки ображають дітей. Через рік у нас народилася спільна донечка – зараз малятку майже 2 рочки. Весь цей час я не помічала нічого такого, щоб могло мене насторожити або образити.

Так, чоловік більше уваги приділяє доньці, але ж це нормально – вона маленька. Знову-таки, всякі солодощі та іграшки їй потрібніші.

Часто, на вихідні, ми ходимо з дітьми в парк або на дитячу площадку. Природно, що малятку треба набагато менше, ніж синові – йому то іграшку, то на гойдалки, то морозиво. А я зараз перебуваю в декреті, і грошей у нас трохи менше, ніж було. Вчора я шукала якісь документи і ненавмисно наткнулася на зошит, а коли її відкрила і прочитала …

Чоловік ретельно і в подробицях записував всі суми, які витрачалися на сина. Щоб ви розуміли, це  виглядає ось так: гойдалки – 30 грн., Морозиво – 10 грн., Іграшка – 40 грн.

Я спочатку відчула легкий шок. Зрозуміло, що він нічого йому не винен, але раз ми створили з ним сім’ю, значить, і мій син – член цієї сім’ї? Або я щось не так розумію? Так, аліментів на сина я не отримую. Я прийшла до чоловіка з цим зошитом і запитала: що це?

А він спокійно відповів, що нічого не винен моєму синові, не повинен його утримувати – для цього у нього є рідні тато й мама. А коли я вийду на роботу, то повинна буду повернути йому всю цю суму, ну, або зажадати борг у його рідного батька. У нього, мовляв, є своя дитина – наша дочка – і він має намір вкладати тільки в неї.

Я в повній розгубленості, що робити? Чоловіка люблю – він хороший батько і чоловік. Розлучатися? Залишити і другу дитину без батька? Ні, я так не можу. А що буде далі? Це я вийду на роботу, і буду віддавати всю зарплату чоловікові?

Якось не так я собі все це уявляла. А виростуть діти – знадобляться гроші на навчання, або лікування – це як буде виглядати? Одна – в інституті, а інший – відразу на роботу? Я не знаю, що далі робити, і як будувати відносини з чоловіком?