Я запропонувала чоловікові забрати сина, якого народила і кинула його коханка

Мене звуть Маша, чоловіка Толя, у нас дуже міцна сім’я, двоє дітей – дві дівчинки, наш тато просто обожнює своїх принцес, він їх балує, вони більше з ним спілкуються, ніж зі мною.

Я дуже люблю чоловіка, а він мене, але я стала помічати, що він останнім часом він чомусь сильно стурбований, став нервовим, іноді міг навіть накричати на дітей.

Я не могла зрозуміти, в чому справа, а коли запитала у чоловіка, то він мені відповів:

«У МЕНЕ ВЕЛИКІ ПРОБЛЕМИ НА РОБОТІ» .

Я  заспокоїлася.

Але час минав, а у нас вдома краще не ставало, і як тільки я вирішила серйозно поговорити з чоловіком, пролунав дзвінок по телефону і жінка мені сказала:

«А ВИ ЗНАЄТЕ, ЩО У ВАШОГО ЧОЛОВІКА Є ДРУГА СІМ’Я? У НЬОГО ТАМ СИН – МИКОЛКА ».

І жінка повісила трубку.

Я не могла повірити в те, що чоловік мені зрадив, не могла дочекатися його з роботи, і коли він прийшов, то я запитала у нього прямо:

«ЛЮБИЙ, А ХТО ТАКИЙ МИКОЛКА?».

Чоловік не очікував від мене такого питання, він почав щось говорити, але я нічого не могла зрозуміти. І тоді я йому сказала, що якщо він зараз сам не розповість мені правду, то я її дізнаюся сама.

Тоді чоловік сказав, що три роки тому він закрутив роман на роботі з молодою дівчиною.

Вона завагітніла, але мій чоловік їй сказав, щоб вона зробила аборт, сказав, що не збирається кидати свою сім’ю, що він дуже любить мене і своїх дітей, але вона вирішила прив’язати мого чоловіка дитиною.

Вона народила хлопчика. Я не могла повірити в те, що це відбувається в моїй родині.

Я пробачила чоловіка, я його дуже любила і знаю, що він мене теж любить, тим пача у нас двоє дітей.

Одного разу я зустрілася з подругою, з якою не бачилася після закінчення інституту, вона працювала в дитячому будинку.

Ми йшли з нею і вирішили зайти в кафе, і я побачила, як мій чоловік сидить поруч з хлопчиком, якому було років 3, я зрозуміла, що це і є син мого чоловіка.

А моя подруга сказала мені:

«ОСЬ ПРИ ЖИВИХ БАТЬКАХ І СИРОТА», І ПОКАЗАЛА НА МОГО ЧОЛОВІКА І ХЛОЧИКА.

І вона мені розповіла, що мама хлопчика відмовилася від нього, вона вийшла заміж і поїхала в іншу країну жити, а у батька своя сім’я, ось і виходить – батьки живі, а дитина сирота.

Ми з подругою посиділи, потім вона пішла, а я встала, підійшла до чоловіка і запитала:

«ДОРОГІ МОЇ ЧОЛОВІКИ, А НЕ ЧАС ВАМ ПОВЕРНУТИСЯ ДОДОМУ?»

Коля на мене подивився і я побачила в його очах страх, нерозуміння, а коли я посміхнулася, то він розплакався, підбіг до мене, обійняв і сказав:

«МАТУСЮ, Я ЗНАВ, ЩО ТИ МЕНЕ ЗАБЕРЕШ ДОДОМУ!».

Я обняла цього хлопчика і зрозуміла, що я його більше нікому не віддам.

Ми його всиновили з чоловіком, тепер у нас троє дітей, дівчатка дуже полюбили Колю. А ця дитина тепер найщасливіша.

Я зустрілася з бабусею Колі, і вона мені розповіла, що її дочка ніколи і не любила мого чоловіка, а Колю взагалі ненавиділа.

Зате тепер у нашого сина є люди, які його дуже люблять.

Минуло дуже багато років, дівчатка виросли і одружилися, у них все добре, син закінчує медичний інститут, ми дуже пишаємося нашими дітьми.

Я думаю, що вчинила правильно. Син мого чоловіка від іншої жінки придбав сім’ю, яка його любить.

Не можуть діти при живих батьках бути сиротами, це великий гріх.