6 звичок, через які людина завжди лишається бідною

Spread the love

Фінансова ситуація кожного залежить від його стилю життя і поводження із грішми. Нерідко люди із однаковим достатком мають абсолютно різні рівні життя. Одні завдяки економії й плануванню бюджету примножують заощадження. Іншим бракує грошей на життя.

Кореспондент поспілкувався із фахівцями з особистих фінансів й виокремив 6 звичок, які програмують людину на бідність.

Щоденне повторювання про брак коштів

Деякі люди схильні часто думати про брак коштів і повторювати це друзям і родичам. Після такої поведінки розвивається дріб’язковість, люди й самі починають вірити у свою фінансову безперспективність, пояснюють психологи.

“З одного боку, людина показує оточенню свою фінансову неспроможність. Її починають сприймати як проблемну й неуспішну. З іншого боку, вона блокує для себе і більші заробітки, й купівлю речей, які не належать до групи першої необхідності”, – пояснює психолог Павло Войтюк.
Задоволення миттєвих потреб

Велика частина українців схильна бездумно витрачати гроші на те, що принесе задоволення на 10-20 хвилин. Це купівля кави у кавомобілі, пива, сигарет, солодощів. На такі звички люди витрачають по мінімальній зарплату в рік, порахували у компанії AFS.

“Наприклад, той, хто раз на кілька днів купує каву біля свого місця роботи, у рік витрачає близько 4 тисяч гривень. Хто звик майже щовечора пити пиво із чіпсами, у рік позбувається близько 7 тисяч. Є люди, які звикли їздити скрізь на авто.

За короткі поїздки, які можна було замінити ходьбою, вони також викидають тисячі. Таке недбале ставлення до грошей заважає більшості українців заощаджувати й досягати своєї фінансової цілі”, – каже  спеціаліст із особистих фінансів Тарас Радзівіл.

Спонтанні покупки

На незаплановані покупки зазвичай витрачають на третину більше, ніж на заплановані щотижневі закупи.

“Особливо шкодить сімейному бюджету різного придбання речей не першої необхідності. Наприклад, якихось речей у підземному переході по дорозі на роботу або солодощів на касі в супермаркеті”, – пояснює Олександр Бойко, спеціаліст із особистих фінансів.

Нерідко зробити спонтанну покупку людей підштовхують акції та знижки.

“Люди піддаються маркетниговому ходу торгівельних мереж і часто купують непотріб або беруть значно більше продуктів чи речей, ніж їм потрібно. Ті, хто не може контролювати себе при вигляді акційної пропозиції, приречені щомісяця спускати зайві гроші”, – каже спеціаліст.

Відсутність життєвого плану

Жодна людина не може заощаджувати кошти просто так. Має бути кінцева мета – придбання в майбутньому житла або автомобіля, проведення відпустки за кордоном, зміна техніки в домі чи започаткування бізнесу.

“Важливо мати фінансовий план. Однак особистого фінансового плану не може бути без виокремлення життєвих пріоритетів. Тому люди, які не мають чітких цілей, зазвичай живуть одним днем – витрачають все, що заробили й не намагаються знайти додаткові джерела доходу.

На жаль, таких більшість. Людина ніколи не стане забезпеченою без плану, маючи середні доходи”, – пояснює Олександр Бойко.

Фінансовий план повинен включати у себе як крупні покупки, заощадження, так дрібні щоденні дії із грошима – список для походу в магазин, список знайомих, кому треба подарувати подарунок на день народження, вважає спеціаліст. За його спостереженнями, люди, які живуть за фінансовим планом, заощаджують від 20 до 25% свого доходу.

“Непрогнозованість навіть у мінімальних витратах – це завжди шлях до бідності. Наприклад, людина, яка йде у супермаркет і не може передбачити, що треба буде продукти у щось класти, купує на касі пакети. За рік витрачає на них від 400 до 600 гривень”, – розповідає Тарас Радзівіл.

Систематичне використання кредитки

Кредитка – це чудовий інструмент для того, аби миттєво отримати необхідні кошти. Однак люди, які часто її використовують, приречені мати величезні витрати.

“Справа в тому, що користування кредиткою дуже дороге – понад 50% річних. Плюс – плата за її використання – від 70 до 200 гривень у рік. Також психологічно витрачати банківські кошти значно легше, ніж свої. Тому люди активніше їх використовують. Навіть в тих випадках, коли можна було б і утриматися від покупок”, – пояснює Олександр Бойко.

Купівля брендових речей

Серед українців більшість людей, маючи зовсім скромні доходи, намагаються купувати техніку й одяг іменитих брендів.

“Це філософія бідних. Вони намагаються через купівлю іміджевого телефона за свої 3-4 зарплати наблизитися до побуту багатих людей. При чому це стосується більшості покупок. Деякі замість нового автомобіля “Шевроле”, купують 10 річний БМВ, щоб круто виглядати.

А потім пів зарплати щоквартально віддають на ремонт тієї машини”, – каже Олександр Бойко. Він вважає, що при мінімальних доходах не варто переплачувати за бренд.

“Ми живемо у світі глобалізації технологій і великого вибору товарів. Безглуздо купувати собі дорогий німецький дриль, щоб раз на рік прикрутити карниз чи поличку в квартирі. Краще у такому разі придбати китайський у 5 разів дешевший. Це ж саме стосується й іншої техніки”, – каже він.

За матеріалами