Цей чоловік не їв 382 дня. Ось що з ним сталося

Spread the love

Чи можна голодувати більше року? Це схоже на міську легенду, однак в одному старому медичному журналі описана цілком реальна історія про людину, яка нічого не їла 382 дня – і вижила!

В опублікованому в 1973 році в журналі Postgraduate Medical Journal звіті про дослідження, проведеному лікарями з Медичної школи Університету Данді, розповідається про те, як 27-річний «сильно страждаючий ожирінням» житель Шотландії голодував 382 дня, намагаючись скинути вагу.

Вражаюче, але чоловікові вдалося зменшити свою вагу з 207 до 82 кілограмів і залишитися при цьому з дивно гарним здоров’ям. Через 5 років після екстремального голодування його вага залишалася стабільно. – 88 кілограмів.

«Спочатку у нього не було жодного наміру довго голодувати, але оскільки він так добре адаптувався і прагнув досягти своєї ” ідеальної”ваги, його голодування тривало до того часу, яке в даний час є найтривалішим з зареєстрованих (Книга рекордів Гіннеса, 1971 p ) », – написали лікарі.

Протягом усього цього часу чоловік не їв ніякої твердої їжі, хоча йому давали калійні і натрієві добавки, вітаміни і невелику кількість дріжджів (які містять білок). Лікарі відзначають, що він справляв нужду раз в 37-48 днів.

Чоловік регулярно відвідував лікарню для аналізу крові і сечі, щоб перевірити рівень глюкози в крові і концентрацію електролітів в плазмі. Хоча з плином часу ці показники і знижувалися, йому вдалося зберегти на диво гарне здоров’я і бадьорий настрій.

«Не дивлячись на гіпоглікемію [низький рівень цукру в крові], пацієнт залишався без симптомів, відчував себе добре і нормально ходив», – сказано в звіті.

Але як же це можливо з наукової точки зору?

Коли ми регулярно приймаємо їжу протягом дня, наше тіло отримує більшу частину енергії з глюкози в крові і печінки. Клітини використовують цю глюкозу для синтезу АТФ – молекули, яка несе енергію всередину клітин.

Якщо в крові або в печінці немає глюкози, ми також можемо виробляти її з глікогену – полісахариду, утвореного залишками глюкози, який накопичується в печінці і м’язах до тих пір, поки не знадобиться.

Крім того, організм може розщеплювати жирові відкладення на гліцерин, який в кінцевому підсумку може перетворюватися в глюкозу, і вільні жирні кислоти, які можуть перетворюватися в кетони.

Так як у чоловіка був надзвичайно багатий запас гліцерину, який знаходився в його масі жиру, він зміг пережити цей останній процес дивно довгий час з невеликою допомогою від добавок.

Однак ймовірність його смерті була б значно вищою, якби не калієві, натрієві та дріжджові добавки, які необхідні для біологічних функцій організму. Наприклад, калій абсолютно необхідний для нервових імпульсів та м’язових скорочень, поряд з багатьма іншими процесами в організмі.

Проте ми повинні сказати прямо: якщо ви страждаєте зайвою вагою і хочете скинути пару десятків кілограмів, вам краще довго не голодувати. Багато людей через це загинули, і ризики такої екстремальної «дієти» набагато переважають переваги.

За матеріалами