Дзвонить телефон, просять дружину. Даю їй слухавку
Дзвонить телефон, просять дружину. Вона бере слухавку, звідти:
– Привіт. Це Руслан – по голосу впізнає свого однокласника, з яким не бачилися років 15.
Після обов’язкових скільки років, скільки зим слідує (з того боку):
– Слухай, ми тут з хлопцями в ресторанчику посиділи, а у нас грошей не вистачило. Кому не подзвоню, нікого вдома немає. Ти не можеш тисячу позичити на декілька днів? Виручай, а …
Ну що в такому випадку робити? Бере дружина гроші, всі що вдома були, плює на всі справи, яких безліч, кидає дітей на мене і громадським транспортом їде до зазначеного ресторану.
Наступне вона мені пояснювала по телефону:
Під’їжджає, а там біля входу в ресторан її дружним гулом зустрічає натовп однокласників. Всі тверезі, всі з грошима. Виявляється декілька жартівників вирішили зібрати клас ось таким чином, – всіх і обдзвонили. І зауважте, жоден з них не відмовився.
Спробуйте йти звичайним шляхом, з повідомленням за декілька місяців, фіг зберете хоча б третину, всі ж в справах ….
А так якщо вже прийшли, так натовпом в ресторан і повалили. Добре посиділи і дружно дуже!