У депутатів в Швеції – немає ні помічників, ні безкоштовної кави
Для Швеції депутати – це звичайні громадяни, які не користуються за рахунок держави і простих робітників особливими додатковими пільгами.
Швеція, прекрасна держава. Вона так розумно організовує життя простих робітників і депутатів, щоб ні ті, ні інші не відчули між собою різниці. Для Швеції депутати – це звичайні громадяни, які не користуються за рахунок держави і простих робітників особливими додатковими пільгами.
А зараз детальніше.
Самі парламентарі розуміють, що абсолютно не має сенсу мати особливі привілеї, тому що обов’язок депутата – це представляти громадян і знати всю ту реальність, в якій цей громадянин живе, і якось впливати на це життя.
Відомо, що 349 депутатів і сам президент парламенту Швеції отримують щорічну карту для того, щоб користуватися громадським транспортом. До речі, про транспорт. У парламенту є всього на всього 3 машини, причому вони призначені виключно для президента парламенту і 3 віце-президентів, і виключно для офіційних заходів в країні. Це не такі машини, які можна взяти собі, або просто покататися додому або на роботу.
Єдиний політик Швеції, у якого є право мати машину, це прем’єр-міністр.
Валова зарплата депутата шведського парламенту становить приблизно 7200 доларів, з витратами для високих податків чиста зарплата становить приблизно 4300 доларів. А адже до 1957 року у парламентаріїв Швеції абсолютно не було зарплати, тільки внески членів партії. А нині жоден депутат не має ніякого права підвищувати свою зарплату.
Що на рахунок житла державних чиновників? Квартири для чиновників, які надає Швеція, виключно для тих депутатів, які не володіють власністю в столиці країни і їх виборча база знаходиться за межами Стокгольма.
Причому квартири невеликі, зазвичай однокімнатні з ванною. У них немає ні пральної, ні посудомийної машин, там немає навіть двоспальному ліжку, тому що ні сім’я, ні дружина, ні тим більше родичі навіть на одну ніч не мають права залишитися в належить державі квартирі. За ночівлю родича депутат повинен виплатити державній скарбниці певну суму не пізніше ніж за місяць.
Прибирають квартиру і готують для себе депутати самі.
У залах державної будівлі є прилавки з щоденними газетами, прочитавши які, депутат повинен тут же повернути їх на місце.
І що ще цікаво. У жодного депутата в Швеції немає особистого радника, приватного секретаря або консультанта. Якщо подивитися на список секретаріату однієї з партій в Швеції, то співвідношення такі: на 100 депутатів працює 101 співробітник, в їх числі загальні радники і аналітики, а також адміністративні працівники, які не доступні депутатам для вирішення будь-яких особистих завдань. Це означає, що кожен депутат зобов’язаний сам складати свій графік роботи, сам організовувати свої зустрічі, писати свої промови і виступи, а також сам бронювати квитки на транспортні засоби.
І що ще цікаво: депутати не отримують довічної пенсії після закінчення терміну своєї роботи. Тобто колишній парламентарій забезпечується пенсією в перехідний період після закінчення своєї роботи в парламенті, не довічно, а максимум 2 роки. Причому, щоб отримувати пенсію більше року, він зобов’язаний довести, що активно намагається знайти нову роботу.
А регіональні політики вважаються свого роду додатковою діяльністю і 94% з останніх не отримують зарплати взагалі.