Як Благовіщення зустрінеш, так рік і проведеш: що віщують прикмети та чого вчать народні звичаї

7 квітня православний люд святкує одне з найважливіших і найсвітліших свят – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Що символізує це свято, що роблять у цей день і чого робити не бажано

За біблійними переказами, в цей день Архангел Гавриїл прийшов до Марії з Назарету, щоб оголосити про те, що Святий Дух чудесним чином зійшов на неї, і Діва в утробі своїй понесла Сина Божого.

Подія відноситься до числа 12 найбільш найважливіших свят християн. З цим днем в церковних традиціях і народних повір’ях пов’язано безліч правил і вірувань.

Історія свята

Вперше ця подія було відображено в Євангелії від Луки. У ньому описується відвідини Марії архангелом Гавриїлом, який приніс благу звістку, що вона обрана Матір’ю Сина Божого. Він підійшов до неї і сказав: “Радуйся, Благодатна, Господь з Вами”.

Діва злякалася, але посланець заспокоїв її, пояснивши, що вона була обрана з числа багатьох жінок, щоб завершити велику роботу Творця щодо порятунку роду людського.

Євангеліст приділяє особливу увагу відданості вірі, що характеризує дівчину. Марія смиренно і з вдячністю прийняла оголошену їй честь з глибокою довірою до Божим намірам. Незважаючи на особливе значення цієї події для християнства в цілому, свято Благовіщення не був офіційно затверджений протягом тривалого часу.

Церква східного обряду ввела в літургію його в V столітті, в той час як католики визнали його тільки в VII. Спочатку основна увага була зосереджена на образі Христа, який у момент благої вісті почав своє перебування на землі. Цього дня поклонялися, тому що він став датою втілення Господа в людському вигляді.

Пізніше, в епоху Раннього Середньовіччя, знаменну дату стали ототожнювати з Матір’ю Божою, як тієї, через яку Божий задум був виконаний. Про це свідчать стародавні храми Благовіщення, датуються ІХ–Х століттям, побудовані на честь Діви Марії. З цим святом пов’язана одна з найбільш поширених молитов православних віруючих.

Тропар «Богородице Діво, радуйся», нарівні з «Отче наш» входить в список обов’язкових до прочитання ранкових молитов. Він присутній у всіх урочистих літургіях. У католиків західного обряду ця молитва відома як «Аве Марія».

Церковні і народні традиції святкування Благовіщення

Християнство і язичництво тісно переплелися між собою. Химерна суміш церковних догматів і стародавніх звичаїв характерна і для святкування Благовіщення. Миряни вірять, що в цей день кожна молитва буде почута, а зробивши нехитрі дії, можна заручитися щастям і благополуччям на цілий рік.

Церковні канони

Благовіщення Пресвятої Богородиці традиційно збігається з часом Великого Посту та його особливими віхами. Якщо воно не припадати на Світлу седмицю, а також свято Входу Господнього в Єрусалим (Вербна неділя), то порядок церковної служби наступний:

Велике повечір’я. Аналогічно з Великодніх і Різдвяних богослужінь служба починається напередодні і триває протягом усієї ночі. Час, у яке проводиться служіння, вибрано не випадково і має свою історію. Вона сягає епохи народження релігії.

На зорі християнства, коли неофіти особливо жорстоко переслідувалися, ніч і ранок були найбільш безпечними моментами для служб. Цей символізм перейшов і до нинішніх днів.

Утреня. Одна з найтриваліших служб річного циклу. Від щоденного канону відрізняється набором молитов, які, як вважають віруючі, мають особливу силу. Тому потрапити до благовіщенського богослужіння намагаються багато.

Під час утрені відбувається освячення їжі. Для цього події характерний особливий обряд – хліболамання, в ході якого священик благословляє хліб і вино і роздає парафіянам.

Вечірня. Завершальним етапом святкування є вечірня служба. Вона відбувається у порядку, прийнятому для цього дня тижня.

Оскільки Благовіщення збігається в часі з Великим постом, в честь свята церква дозволяє послаблення. В такий великий день постуючій парафіянину дозволено вживати в їжу рибу і вино. Якщо ця дата припадає на середу або п’ятницю, то суворий піст в ці моменти скасовується.

Народні звичаї

Благовіщення часто співпадало з початком роботи на землі, тому його сприймали як початок весни, момент остаточного відходу холодів. Подібний символізм сприяв зародженню обрядів і вірувань, пов’язаних з родючістю. Вважалося, що до цієї дати нічого не можна висаджувати і сіяти, так як земля ще спить.

Для підвищення та збереження врожаю в цей день предками виконувалися такі обряди:
У печі спалювали дрова і отриману золу змішували з освяченою в церкві сіллю. Отриману суміш розкидали по кутах поля або городу. Вона була покликана захистити ділянку власника від недоброго ока, вберегти посадки від граду і шкоди, що завдається людьми.

Освячення зерна. Підготовлені для посадки ярі старший чоловік у домі хрестив взятої в руки благовіщенської іконою і заговорював на врожай.

Крихти від освяченого під час ранкової літургії хліба перемішувалися з насінням на посадку. Також з цією ж метою предки додавали до зернишкам трохи благовіщенської солі.

Для миру між членами сім’ї, благополуччя дому і здоров’я використовували такі прийоми:
Кожен повинен був натщесерце з’їсти освячену просфору і запити її взятої з церкви водою. Це засіб повинно було захистити людину від хвороб і неприємностей, подарувати удачу та достаток.

Заготівля благовіщенської солі. Кожен проживає в будинку член сім’ї повинен був взяти по жмені солі, яка згодом калилась з відповідним змовою-побажанням на сковороді і ссипалась в загальний мішечок. Ця суміш вважалося потужним засобом проти хвороб і захисним оберегом від недоброго ока. Її підсипали не тільки людям, але і використовували для тварин, птахів.

На Благовіщення навіть пташка гнізда не в’є. Чого не можна робити в свято

Як і на всі великі свята, на Благовіщення не бажано займатися важкою роботою на полі, у дворі і хатньою працею, а їжу краще приготувати заздалегідь, бо й вогонь зачіпати цього дня не бажано.

Не треба брати чи давати в борг і виносити щось із дому, щоб мати достаток. Не треба обрізати дерева і працювати на землі.

Не можна стригтися, робити зачіски тощо: “птах гнізда не в’є, дівка косу не в’є”. Волосся – символ долі, тому дівчата враховували цю прикмету особливо.

Не можна одягати новий одяг, щоб швидко не зносився.

Не сваритися і не лихословити. важалося, що стосунки цього дня спроектуються на весь рік.

Яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде. Прикмети

Перевірено: яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.

Гроза на Благовіщення свідчить, що в цьому році буде дуже багато горіхів.

Якщо не видно ластівок, значить, весна буде холодна і ще не скоро почне теплішати.

Гарна погода – буде гарний врожай.

Дощ – восени буде дуже багатий урожай грибів.

Ще дощ на Благовіщення – до гарного врожаю жита.

Якщо будуть туман, іній та вітер, то врожаю в цьому році  не чекати.

Якщо на Благовіщення вже сидять лелеки на кублах, весна буде тепла.

Якщо сніг – літо не буде врожайним.

Якщо літають ластівки – скоро буде теплішати, та й узагалі весна буде теплою.

Дуже гарною прикметою цього дня вважалося побачити білого птаха, приміром голуба. Кожен під цією прикметою розумів щось своє – мир, мрію, натхнення, здоров’я – у Бога нема нічого неможливого! Тому Благовіщення і є надзвичайно шанованим святом.