Чого не варто робити при підготовці плодового саду до морозів

Технологія плодівництва – справа непроста. Ось і підготовка саду до зими породила безліч помилок. Сьогодні ми спростуємо 4 найпопулярніших міфи на тему дозимової підготовки.

міф 1

Опале листя плодових і ягідних культур – страшний розсадник хвороб рослин. Якщо її не спалювати, сад приречений.

важливо

Якщо на ділянці є молоді дерева яблуні і груші, то їх потрібно захистити від гризунів (мишей і зайців).

Для цього використовують ялиновий лапник, рубероїд, спеціальну захисну сітку або просто старі капронові колготки. А останнім часом в садових центрах почали продавати фарби, які відлякують гризунів.

Насправді:

Листя дійсно рекомендується знищувати. Але влаштовувати заради цього «інквізиторські багаття», що димлять на всю округу, не потрібно!

Тому що збудники хвороб зазвичай самоліквідуються в процесі перепрівання листя. А прискорити їх розкладання можна по-різному. Хороший прийом – обприскування листя в період листопаду на деревах і під ними 5% -ним розчином сечовини.

Крім того, рано навесні це послужить азотним добривом. Обприскування проводять до середини листопада, але не пізніше настання стійких заморозків. У більшості ж випадків листя досить закласти в грунт (перекопати). Причому без всякого поспіху.

У садах, де земля під деревами міститься в чистому і пухкому стані, закладенням опалого листя в грунт краще займатися навесні, адже воно можуть послужити «ковдрою» для коренів у разі ранніх безсніжних морозів.

Там, де практикується задеревнення і трава скошується регулярно, опале листя можна взагалі не чіпати. Роботу по його знищенню можна лишити дощовим черв’якам – вони дуже добре з нею справляються! Однак сподіватися на те ж саме при високій траві не варто – там хробаки не можуть дотягнутися до листочків.

З особистого архіву / Ніна Білявська

міф 2

Перед зимівлею потрібно обробити насадження хімічними препаратами від шкідників і хвороб.

Насправді:

Боротися пізньої осені проти зимуючих стадій шкідників плодового саду за допомогою «хімії» неможливо. Яйця, лялечки, гусениці і личинки в коконах, як правило, добре захищені від зовнішніх впливів, в тому числі і від хімічних.

Мало того, вони розміщені в затишних місцях (в тріщинах кори, під відсталою корою, під опалим листям, у верхньому шарі грунту), що створює їм додатковий захист. Обприскувати дерева від хвороб під зиму в цьому році не потрібно, оскільки не має особливого сенсу через малу поширеність парші.

Правда, осіння перекопка в пристовбурних кругах на глибину не менше 15 см допомагає знищити зимуючих в грунті шкідників. Тому під вишнею і черешнею, якщо на цих культурах була відзначена вишнева муха (черв’яки в плодах), землю необхідно перекопати.

З особистого архіву / Ніна Білявська

міф 3 

Обрізку плодових дерев можна робити восени після листопаду.

Насправді:

Восени в плодовому саду роблять тільки санітарну обрізку – тобто вирізають засохлі і обламані гілки. Якщо на вишні залишені засохлі обростають гілочки з сухими листям і квітками, їх теж обов’язково потрібно видалити, омкільки вони можуть нести інфекцію збудника моніліозу. Також слід вирізати живі гілки зі слідами камедеточіння, оскільки на них залишаються збудники кластероспоріозу.

З особистого архіву / Ніна Білявська

міф 4

Стовбури дерев потрібно білити навесні, під час відкриття сезону.

Насправді:

Побілка стовбурів до першої розвилки – обов’язковий прийом підготовки саду до зими. Вона охоронить дерева від сонячних опіків в лютому і на початку весни. Перед цим необхідно зачистити тріщини на корі (видалити відмерлі ділянки кори навколо них), а потім продезинфікувати розчином 1% -ного мідного купоросу. Після цього рани потрібно замазати садовим варом.

З особистого архіву / Ніна Білявська

Галина Білозьорова, Сергій Головін