Психолог розповіла про персональну концепцію щастя: прибери з життя всього сім пунктів
Наше життя складається з подій і реакцій на ці події, причому більшість з цих подій і реакцій “проходять” у нас голові, і саме вони впливають на рівень нашого щастя або нещастя…
“Ну а далі, як наслідок, і на всі інші сфери нашого життя — такі як здоров’я, відносини, успіх, — пише психолог Вікторія Назаревич. — У цьому році виповнюється 22 роки моєї активної психологічної практики, і я вирішила з досвіду роботи, спостережень за Світом, собою і людьми представити свою персональну концепцію щастя”.
Отже, хочеш бути щасливим — прибери з життя всього сім пунктів:
1. Оцінки
Міра або оцінка — поняття складне і неоднозначне. Що для одного добре, для іншого смерть, і значить, якщо ми оцінюємо щось або когось — то ми спочатку втрачаємо можливості зрозуміти або прийняти більше, розширити своє усвідомлення ситуації.
І тут важливо пам’ятати, що знецінення або переоцінення когось — це форма страху, що проявляється в такий зручний і зрозумілий спосіб. Все є цінним, а скоріше правильніше буде сказати, навіть безцінним, адже створено з волі Вищих сил. Тож прибираємо категоричну оцінку!
2. Образи
Провини немає, це символічний спосіб підтримувати відносини або ілюзії, коли інші форми, менш со-залежні, не прийшли в практику співпраці в процесі життя. Провина — це накачування енергій в дуже зручний і доступний спосіб.
Ображається той, кому вигідно бути скривдженим. Коли ти ображений, є про що подумати і зайняти час, а внутрішній порожнечі психічного простору легко наповнюватися образами. З образами ми не самотні, бо з вами завжди ваш кривдник. Відпускайте образи і звинувачення!
3. Засудження.
Це спосіб підключення до чужого життя з допомогою “відмивання” свого тіньового боку “Я”. Адже все, що нас так обурює в комусь, те, що ми засуджуємо, — це і є наша тіньова, витіснена, невизнана частина себе, яка так безпечно знаходить цивілізований вихід в реальному простору нашої свідомості. Тож — позбавляємося від звички засуджувати.
4. Виправдання.
Вони є залишками дитячих директив “Ти – не такий” — от і доводиться постійно виправдовуватися, що може “Я такий”. Виправдання крадуть у людини енергію творчості і свободи самовираження, волю робити себе за своїм шаблоном мрії.
Адже десь в далеко в глибинах цензури вже багато років батьками або суспільством намальований портрет “Такого”, якого всі хочуть бачити, комфортного і зручного.
Але поспішаю вас засмутити: ви все одно комусь не будете подобатися, і хтось вас не буде любити, і когось ви будете дратувати — і це норма. Це закон енергообміну. Тому краще спиратися на свій камертон цінностей і малювати себе самостійними виборами. Це зцілює від виправдання перед іншими.
5. Очікування
Нам здається, що хтось щось винен, і ми можемо чекати все життя, фантазуючи, що “Він” знає, як нас правильно зрозуміти або як нас правильно любити для нас самих. Але, на жаль, часто це найбільший міф нашого життя…
Адже ми і самі себе не дуже знаємо, бо все життя — це дорога до себе. Так хіба може хтось зрозуміти те, що поки не зрозуміло чи не пізнано нами.
Досліджуючи себе, можна вловити свої бажання, потреби і мотиви, ніжно узгодити їх з близькими тобі людьми і радіти. І якщо вони приймуть вас і ваші бажання, вам йти одним шляхом життя, якщо ні, значить у вас все попереду і у вас багато роботи в пізнанні себе. Нам ніхто не зможе допомогти, якщо ми не розуміємо, якої допомоги потребуємо. Чекаємо тільки від самого себе!
6. Обмеження
Часто ми самі собі будуємо обмеження і паркани можливостей, навіть не спробувавши, а чи можемо ми це зробити. За допомогою обмежень ми самі каструємо наші потенції досягнень і потоки нового, роблячи поспішні висновки з чужого досвіду або соціальних стереотипів.
А зняти свої обмеження — це дуже страшно, але часто просто необхідно. Тільки сміливі беруть міста. Зручно контролювати своє життя за допомогою обмежень, але є і більш просунутий рівень — відповідальної свободи. Тож — перемагаємо власні обмеження!
7. Зачарування
Іноді, коли випадково або спеціально ми в когось або в щось зачаровуємося, не помічаючи іншого боку медалі, і полярності, з якої виткане все в цьому світі… Розглядаємо із захопленням тільки лицьовий бік події, ситуації, людини, забуваючи, що є виворіт, часом абсолютно не привабливий.
Ми потрапляємо в пастку емоційно-чуттєвого реагування, ігноруємо логіку і прагматику, як наслідок отримуємо велику дозу розчарування, яку досить часто важко перетравити.
Не хочете розчаровуватися — не зачаровуйтеся. І в прекрасному є частка огидного, і в наймерзеннішому є частка досконалого, все є полярне. Дозуйте зачарування!
“Думаю, якщо ми навчимося правильно взаємодіяти з цими пунктами в нашому житті, світ наповнить нас іншими чудовими реаліями, такими як: відкриття і підбадьорення, спілкування і пожвавлення, оптимізм і досвід, відпочинок і чуйність, відвертість і обійми, звільнення і усвідомлення. І точно з’явитися можливість ощасливити себе,” — каже психолог.