Помилки виховання, які заважають дітям стати лідерами
Безмежна любов до власної дитини не є гарантією від помилок при його вихованні. Зайва турбота і непрохана допомога часто заважають розвитку незалежної особистості.Тім Елмор зі США – експерт із лідерства, автор 25 книг, засновник і президент організації Growing Leaders («Зростаючі лідери») виокремив такі сім поведінкових моментів дорослих, які можуть зашкодити розвиткові лідерських якостей у дітей. А також зменшують їх шанси добитися успіху в бізнесі, і в особистому житті.
1. Ми позбавляємо дітей можливості відчути ризик
Ми живемо в сучасному світі, повному небезпек. Гасло «Безпека понад усе» підсилює наш страх втратити дітей, тому ми оточуємо їх загальною турботою. Європейські психологи виявили: якщо діти не граються на вулиці, якщо їм жодного разу не довелося впасти й обдерти коліно, то в дорослому житті вони часто страждають фобіями. Дитина повинна впасти кілька разів, щоб зрозуміти, що це нормально. Підліткам слід посваритися і пережити гіркоту першого кохання, щоб отримати емоційну зрілість, без якої неможливі довгострокові відносини. Виключаючи ризик із життя дітей, дорослі породжують у них зарозумілість, високомірність і низьку самооцінку в майбутньому.
2. Ми надто швидко приходимо на допомогу
Нинішнє покоління молодих людей не розвинуло в собі деяких умінь, які були притаманні дітям 30 років тому. Коли ми дуже скоро приходимо на допомогу і надмірно оточуємо дитини «турботою», ми позбавляємо її необхідності самому шукати вихід зі складних ситуацій. Рано чи пізно діти звикають до того, що хтось їх завжди рятує: «Якщо я помилюся чи не досягну мети, то дорослі виправлять і розгребуть наслідки». Хоча в дійсності світ дорослих відносин влаштований зовсім інакше. Ваші діти ризикують виявитися непристосованими до дорослого життя.
3. Ми надто сильно висловлюємо захоплення
У суспільстві зараз присутня тенденція до підвищеної самооцінки. Правило «кожен учасник отримує кубок» дозволяє дитині відчути себе особливим. Але дослідження сучасних психологів показують, що такий метод заохочення має непередбачувані наслідки. Через певний час дитина зауважує, що єдині люди, хто вважає його чудовим, – це мама і тато, а інші так не вважають. І тоді дитина починає сумніватися в об’єктивності своїх батьків. Йому приємно отримувати похвалу, але він розуміє, що це ніяк не пов’язано з дійсністю. З часом така дитина вчиться шахраювати, перебільшувати і брехати, щоб уникати складної реальності. Тому що вона просто не пристосована до сутичок зі складнощами.
4. Ми дозволяємо почуттю провини затьмарювати гарну поведінку
Ваша дитина не повинна любити вас кожної хвилини. Їй належить подолати багато неприємностей у цьому житті, але може перешкодити розпещеність. Тому говоріть дітям «ні» і «не зараз», щоб вони вчилися боротися за свої бажання і потреби. Якщо в сім’ї кілька дітей, батьки зазвичай вважають несправедливим нагороджувати одну дитину і обділяти інших. Але нагороджувати всіх і завжди неправильно. Такими діями ми втрачаємо можливість показати дітям, що успіх залежить від наших власних зусиль і вчинків. І двічі подумайте, перш ніж винагороджувати дітей поїздками в торгові центри. Якщо ваші стосунки тримаються лише на матеріальних стимулах, діти не будуть відчувати ні внутрішньої мотивації, ні безумовної любові.
5. Ми не ділимося помилками з власного минулого
Настане час, коли здоровий підліток обов’язково забажає «розправити крила» і набити власні гулі. І дорослий повинен дозволити йому зробити це. Але це зовсім не означає, що ми не будемо допомагати дітям орієнтуватися у невідомих речах і подіях. Розкажіть дітям про помилки, які ви здійснювали у їхньому віці, але уникайте зайвих повчань про куріння, алкоголь і наркотики. Діти мають бути готові до зустрічі з неприємностями й уміти відповідати за наслідки своїх рішень. Розкажіть їм, що ви відчували, коли стикнулися зі схожими обставинами, чим керувалися у вчинках, які засвоїли уроки.
6. Ми помилково приймаємо поняття «інтелект» і «обдарованість» за «зрілість»
Інтелект часто використовується як міра зрілості дитини, й у результаті батьки припускають, що розумна дитина готова до реального світу. Але це не так. Деякі професійні спортсмени та молоді зірки Голлівуду, наприклад, мають величезний талант, проте нерідко потрапляють у публічні скандали. Не вважайте, що ваша дитина талановита в усьому. Не існує чарівного «віку відповідальності» або керівництва про те, коли дитині пора давати якісь конкретні свободи. Але є гарне правило — спостерігати за іншими дітьми такого самого віку. Якщо ви помічаєте, що ровесники вашої дитини більш самостійні, то, можливо, ви самі стримуєте розвиток у нього незалежності.
7. Ми самі не робимо того, чого вчимо дітей
Як батьки, ми повинні моделювати те життя, яке хочемо для наших дітей. Зараз саме ми — лідери своєї сім’ї, тому повинні дотримуватися правди у стосунках з навколишніми. Стежте за своїми проступками, навіть дрібними, тому що на вас дивляться ваші діти. Якщо ви не порушуєте правил, то діти будуть знати, що це неприйнятно і для них. Покажіть дітям, що означає цілковито і з задоволенням допомагати іншим. Робіть людей і місця кращими, ніж вони були до вас, і ваші діти будуть чинити так само.