Ось чому уроки з дитиною робити не треба
– Повторюю: робити уроки з дитиною не треба! Збирати з ним портфель не треба! Запитувати «як там, в школі?» Не треба. Ви і відносини псуєте і результат тільки негативний. Вам що, з ним більше поговорити немає про що?
– У дитини обов’язково має бути особистий вільний час, коли він НІЧОГО не робить: від 2 до 4 годин на день. Тривожні амбітні батьки дітей занадто організовують. Гуртки, секції, вивчення мов… І отримують неврози і все, що до них додається.
– У відносинах зі школою та педагогами ви повинні бути на боці своєї дитини. Бережіть дітей. Не бійтеся поганих оцінок. Бійтеся довести до відрази до школи та навчання взагалі.
– Наші батьки орієнтовані на оцінки. Це ще з радянських часів. Наприклад, в моєму класі вчилися два чеха і один поляк. Після однієї серйозної контрольної на зборах всі НАШІ батьки запитували про оцінки, і тільки чехи і поляки запитували щось на кшталт: “Як він себе почував? Він хвилювався?” І це правильно.
– Важко сказати у кого більше психологічних проблем – у відмінника чи у двієчника.
Відмінники, які беруть ретельністю і «висиджують» свої п’ятірки – тривожні діти із зниженою самооцінкою.
– Якщо ваша дитина не в змозі робити уроки самостійно – у цього завжди є причина. Лінь тут ні до чого. Такої категорії як лінь в психології взагалі не існує. Лінь завжди розкладається на відсутність мотивації і волі.
– Серед причин, за якими дитина не робить уроки самостійно, може бути що завгодно: підвищений внутрішньочерепний тиск, гіпертонус, психологічні проблеми, СДУГ (синдром дефіциту уваги і геперактівность). І замість того, щоб витрачати свої вечори на спільне сидіння над підручниками – краще спробувати визначити цю причину і працювати над її усуненням.
– Є батьки, які хочуть виростити відповідальних, самостійних, успішних дітей. І бувають батьки, мета яких – тотальний контроль над дитиною, а вже яким він там виросте не так і важливо – головне, щоб не зривався з повідка.
– Як часто через тривоги з приводу оцінок буквально руйнуються сім’ї, трощать відносини, батьки і діти виявляються роз’єднаними, іноді назавжди.
Психіка у підлітків і без того загострена, а місяці підготовки до ДПА і ЄДІ стають по-справжньому чорним часом для сім’ї: всіх переслідують неврози і депресії, вони провокують істерики, хвороби, мало не суїциди.
Як уникнути всього цього кошмару або хоча б мінімізувати наслідки?
Я думаю, зосередитися на любові і вічних цінностях.
Подумати про те, що досить скоро, коли всі оцінки і іспити зітруться з пам’яті, буде важливо тільки одне – чи не втратили ви близькість, довіру, розуміння, дружбу зі своєю дитиною…
Адже можна отримати п’ятірку і втратити дочку. Здати ЄДІ, «поступити сина в інститут», але вже не відновити відносин…
Автор: Михайло Лабковський