Батько незамінний: що дитина може отримати тільки від батька
Батьківська любов незамінна. І є речі, які дитина може отримати тільки від батька.
Є думка, що мама для дітей важливіша і ближча, ніж батько. Хоча психоаналітики, які висловили цю думку давно від неї відмовилися, в народі ця ідея сидить настільки міцно, що чоловіча роль в народженні і вихованні дитини зводиться мало не до одного зачаття. Якщо потім ще гроші буде в будинок нести – то взагалі відмінно. А в цілому, яка від нього користь?
Найсумніше, що часто так про себе думають і самі чоловіки. Особливо ті, які росли без батька або мали негативний приклад (а таких дуже багато). Безбатченки дуже неохоче йдуть у батьківство. Або охоче, але з купою вимог до себе, більшість із яких зайвих або переоцінених. І все це разом – пам’ять про дитинство, вимоги, відчуття незначущості в процесі – збуджує в чоловікові тривогу перед простим питанням «чи я зможу стати нормальним батьком»?
Найгірше (або одне з), що ви можете зробити, – це думати, що, ставши батьком, неодмінно потрібно почати більше заробляти, а значить більше працювати і менше бути в сім’ї. Важливо розуміти, що цей економічний фактор, він може бути важливий особисто для вас, або для ваших відносин із дружиною, але дитині він абсолютно байдужий. Діти найбільш адаптивні істоти, тому теоретично їх можна ростити на будь-якій матеріальній базі. Звісно, завжди хочеться дати більше, але просто запитайте себе: ви б проміняли любов батька на одежину? Думаю, що ні. Так навіщо власній дитині підсовувати щось матеріальне замість себе?
Ось, зокрема, кілька вкрай цінних речей, які купити не можна, але які може дати дитині будь-який середньостатистичний чоловік.
1. Батьки не люблять сюсюкатись. Хтось побачить у цьому емоційну закритість і вважатиме мінусом. Однак дослідження доводяють, що у немовлят, які слухають нормальну мову, краще розвиваються вербальні навички, і звуконаслідування простіше переходить у використання повноцінних слів.
2. Батьки воліють активні ігри, на зразок підкидань. І нехай мами на це дивляться з тихим жахом, дитині це дає велику кількість зорових, слухових і тактильних відчуттів, новий досвід руху і власного просторового розташування.
3. Батьки орієнтовані на формування навички. Причому орієнтовані настільки, що вирази «я чоловік» і «я вмію» найчастіше є синонімами. На дітях це починає позначатися досить рано, оскільки істота, здатна лише лежати, кричати і ходити під себе, середньому батькові незрозуміла і нецікава. Тому дитина, яка вже може самостійно сидіти, негайно відправляється в школу молодого бійця, де її муштрують на ходьбу, біг, метання, жбурляння та інші необхідні для життя компетенції.
Крім трьох корисних чоловічих функцій, є ще мінімум стільки ж компліментарних, тобто таких, що доповнюють материнську роль.
4. Батько допомагає дитині стати більш незалежною. Для цього навіть робити особливо нічого не треба, просто періодично бути поруч зі своїм чадом, підтримуючи контакт. Через це малюк розуміє, що є не лише мама з її вимогами й очікуваннями, а й інша велика людина з іншим (не схожим на мамин) підходом. Та й погодьтеся, можна почуватися набагато вільніше будь з ким, знаючи, що залежиш від нього не абсолютно, що є інший, до кого можна звернутися, якщо перший раптом не допоможе.
5. Батько дає альтернативну модель поведінки (як, втім, і будь-який інший значущий член сім’ї). Звісно, не дуже добре, якщо тато з мамою суперечать один одному. Але все-таки краще мати дві протилежні точки зору на вибір, ніж не мати вибору взагалі. Знову ж таки, дослідження показують, що діти, які спостерігають широкий діапазон поведінкових моделей і способів взаємодії (добре б, якби до татів-мамів додалися брати-сестри і бабусі-дідусі) мають широкі перспективи соціальної адаптації.
6. Батько сприяє виробленню рольової моделі. Багато чоловіків думають, що їх вплив обмежений сином, а дочка – це вже “парафія” дружини, там все від неї залежить. Насправді все не так. Із сином зрозуміло – батько виступає еталоном, зразком для наслідування, навіть не так важливо, позитивним («хочу бути, як він!») чи негативним (те саме «я буду іншим!»). З дочкою менш очевидно, але вплив не менш сильний. Не забувайте, що для неї ви – перший чоловік, якого вона знає. Дівчинка буде використовувати в спілкуванні з майбутніми кавалерами ті поведінкові моделі, які ви схвалили і які дозволяли отримувати від вас бажане. Крім того, у відносинах із протилежною статтю, як мінімум спочатку, дівчинка буде почуватися саме так, як відчувала себе з вами.
Тож якщо ви здатні фінансово забезпечити себе і приділити увагу близьким, тест на здатність бути батьком можна вважати пройденим.
Хоча діти все одно будуть оцінювати все за своїми, відомими лише їм, критеріями.