Чому я більше не допомагаю людям і вам не раджу
В суспільстві вважається, що людям варто помагати. З цим я погоджуюся. Вважається, що ми повинні прагнути безвідмовно прийти на допомогу ближнім, навіть тоді, коли вони цього не очікують. Ви слушно говорите – раптові прояви доброти іноді можуть змінити життя. Однак, кожна медаль має дві сторони. І вам необхідно знати, чим може закінчитися така всеохоплювальна любов.
Звісно – справи не такі вже і погані, але і не дуже хороші. В поганому є добре, і в доброму – погане.
Допомагати людям – не найгірша ідея, але і не найкраща. Як на мене, я можу відмовити людям у допомозі у трьох випадках – можу порадити і вам:
Не допомагайте людям, котрі не заслуговують вашої допомоги
Це не просто, адже нас вчили ціле життя, що треба допомагати іншим – забудьте про це.
Коли ви подорослішаєте, ви зрозумієте, що маєте лише дві руки: одна – допомогти собі, друга – допомогти іншій людині.
Сем Левенсон
Стартапери-початківці частенько просять у мене поради. Я чудово знаю, як важко запускати новий проект – сама проходила через це. Однак, я припинила ділитися своїм досвідом просто за дякую. Колись мене любили кликати на чашку кави, щоб «поставити кілька запитань». Якщо на вашому банківському рахунку декілька мільйонів доларів від інвесторів – не намагайтеся промивати мені мізки без належної винагороди за це. Особливо, якщо ви навіть не удостоїлись такої честі заплатити за мій чай.
Такі люди не розуміють, що у мене є сім’я, яку треба годувати, що мені треба оплачувати рахунки, що у мене є термінові справи, котрі треба розгрібати. Вони не розуміють, що я змушена буду працювати до пізньої ночі, щоб компенсувати той час, який я втратила на них. Якщо вони не цінують мій час – я не буду витрачати його на них.
Якщо людям не має до вас діла, ви не змушені їм допомагати.
Вони цього не заслуговують
Сьогодні я просто вказую, скільки коштує година мого часу. Це дійсно жорстко, я розумію, однак життя таким чином стало простішим, а я – щасливішою. Люди мене набагато серйозніше сприймають. Якщо для когось мої послуги здаються надто дороговартісними, я пропоную інші способи компенсації витраченого часу.
Правило 1: Ніколи нічого не пропонуйте безоплатно.
Правило 2: Ніколи не забувайте правило 1.
Якщо хтось попросить вас безкоштовно виступити на конференції, не погоджуйтесь, поки не запропонують максимально вигідних для вас умов. Якщо безуспішно отримати гонорар – просіть безкоштовний стенд або час для розповіді про ваш бізнес, чи хоч би безкоштовні квитки. Всі ці моменти продемонструють, наскільки серйозно налаштовані організатори та наскільки вони потребують вашої присутності.
Якщо ви дозволите – люди завжди будуть намагатися використовувати вас. У вас немає стільки часу, щоб допомогти абсолютно всім. Підтримуйте лише тих, хто справді на це заслуговує.
Не забувайте: ви – найперша людина, якій ви зобов’язані допомогти. Справа дуже проста: якщо ви не відчуваєте задоволення від допомоги ближнім – перестаньте це робити. Іноді вам доведеться бути егоїстом і ставити себе на перше місце. Думку громади з цього приводу можете сміливо ігнорувати.
Не допомагайте людям, які не здатні оцінити вашу допомогу
Найбільша моя слабкість — мені дійсно подобається допомагати. Я підтримую людей незалежно від того, просили вони про це чи ні. Такий підхід інколи може відгукнутися найнесподіванішим чином.
У одного мого клієнта справи були геть кепські. Ми з командою витратили кілька днів на те, щоб вивчити дані з трендами та зрозуміти, в чому була проблема. Це не стосувалося нашого завдання, нам не платили за це, просто ми щиро переживали за успіх цієї людини. Моя команда виявила декілька серйозних помилок в його бізнес-моделі та стратегії.
Ми виконали роботу тільки зі співчуття, вона виходила за рамки наших обов’язків. Ми розповіли людині про речі, котрі вона не хотіла слухати, ми втратили клієнта, тому що просто хотіли йому допомогти. Зрештою він зненавидів нас тільки за те, що ми висловили вголос свою професійну думку.
Вірний спосіб перетворити друга в лютого ворога – сказати йому те, чого він не хоче чути.
Коли я пропоную допомогу – я щиро хочу допомогти. Люди часто просто не готові прийняти мою підтримку. І це нормально. Зміни потребують часу, багато-хто просто не бажає нічого робити. Не давайте поради тим, хто не готовий до них прислухатися. Ці хлопці рано чи пізно скажуть вам все, що думають з приводу ваших «неуспішних» порад.
Я припинила допомагати людям, котрі цього не хочуть – мінімум драм, максимум часу для себе.
Не допомагайте, якщо не вмієте зробити це добре
Це найважливіше. Пропонувати підтримку, коли ви реально не можете її надати – одразу ні. НІ. Я робила так кілька разів і досі шкодую про це.
Одного разу коли мої батьки виїжджали за кордон, вони попросили мене доглядати за будинком. Я не мала жодного уявлення про те, як поливати квіти. Декотрі я залила, деякі пересушила і коли батьки через місяць повернулись додому, всі їх вазони вже загинули. Якщо я не запропонувала б своєї допомоги, хтось більш досвідчений би взявся за цю справу, а дорогоцінні татові вазони жили б і до сьогодні. До речі, батьки мені надалі заборонили і на йоту наближатись до вазонів.
Якщо ви хочете допомогти, але не маєте ні навичок, ні часу – з вас буде мало користі
Це схоже на те, якби сліпий вчив вас малювати. Ви позбавляєте людей можливості знайти більш підходящу для цього людину. Доброта теж може нашкодити, як бачите. Найпростіший спосіб зруйнувати взаємини – запропонувати непосильну для вас допомогу.
Врешті все може бути добре або погано – важливо знайти баланс між цими крайнощами. Ретельно зважте всі нюанси перед тим, як простягнути руку допомоги. У протилежному випадку – ви витратите час та гроші і поставите під удар важливі професійні чи особисті взаємини.
Випадковий жест доброї волі може змінити чиєсь життя, а може і зламати її. Якщо ви будете допомагати не тим людям – прогавите шанс підтримати людей, котрі цього дійсно заслуговують. Подумайте перед тим, як допомогти.