Чому наші діти не повинні вчитися на відмінно

Spread the love

Для мене, як і для багатьох інших людей, навчання в університеті пройшло з твердим переконанням, що оцінки вирішують все.

Викладачі та батьки стверджували, що висока успішність відкриє перед тобою всі двері цього світу. Високий бал — це ключ до успішного життя. Але чи так це насправді?

І я сліпо вірив їхнім словам …

Я пам’ятаю час, коли навчанням я доводив себе до напівживого стану, тільки заради того, щоб отримати високий бал на іспиті.

І мені здавалося, що все це має сенс, але зараз … я б не хотів, щоб моя дитина вчилася так само завзято, як колись її батько.

Це звучить дивно, але зараз я поясню свою позицію.

1. Ніхто і ніколи не запитував мене про мої оцінки

Жоден роботодавець ніколи не цікавився моїми оцінками в університеті!

Ні в одному резюме мені не зустрічалася графа «успішність», але у всіх без винятку був обов’язковий пункт – «досвід роботи».

Ще більш дивним є той факт, що мої навички роботи на комп’ютері та спортивні досягнення надають мені більшу «вагу» при влаштуванні на нову роботу, ніж п’ятірки в заліковій книжці.

2. Я забув все, що вчив в університеті

Моя пам’ять влаштована винятковим чином, я забував увесь матеріал відразу ж після здачі іспиту. Коли я вперше прийшов на практику, то зрозумів, що, за всі роки навчання в університеті, я так нічого і не навчився.

І хоча мої оцінки говорили протилежне, в моїй голові була повна каша, обривки знань, які я не знав, як і де застосувати.

Як виявилося, 5 років навчання в університеті на відмінно не давали мені ніяких переваг перед іншими «менше» освіченими людьми.

У кінцевому результаті, всього за 2 перших місяці практики я «нахапався» більше корисних знань і придбав більше професійних навичок, ніж за всі попередні 5 років в перегонах за гарними оцінками.

Так, чи варто було так напружуватися всі ці роки?

3. Добрі оцінки шкодили моєму здоров’ю

Якщо хтось може схоплювати все зразу, то я не з числа цих людей. Щоб «вкласти» в голову знання, мені доводилося «зубрити» напам’ять матеріал. Перед сесією я вчився по 12-15 годин на добу. Пам’ятаю, як «відключався» на парах і в громадському транспорті, бо багато не досипав.

З-за хронічної втоми знизилася моя продуктивність, знання не лізли в голову, день проходив як в тумані.

Сьогодні я дивуюся своїй завзятості, наполегливості — через силу змушувати себе робити те, від чого тебе нудить. І чомусь впевнений, що не зміг би повторити цей «подвиг» знову.

4. У мене не було часу на інших людей

Під час навчання в університеті в мене було дуже багато можливостей створити мережу корисних знайомств. Але я цього не зробив.

Думки про навчання займали практично весь мій час, мене не вистачало, навіть, на особисті справи і зустріч з друзями.

Мабуть, найцінніша можливість, яку пропонує університет, – мережа знайомств.

Університет — це плацдарм для нових відносин і перевірка своїх здібностей заводити нові знайомства і підтримувати стосунки.

Я помітив такий цікавий факт, ті люди, хто були «душею компанії» в часи навчання, сьогодні добре облаштували своє життя. Є серед них навіть начальник МРЕВ, а йому всього 30. І на пари він, власне, рідко ходив …

Якщо б у мене був ще один шанс, я б вважав, за краще менше зациклюватися на навчанні, а більше часу приділяти студентським рухам, заходам, вечіркам. А «червоний диплом», без всякого жалю, обміняв би на звання «найбільше товариської людини».

5. Всього, щоб заробляти гроші сьогодні, я навчився за межами університету

Ефективне навчання можливе лише тоді, коли є цікавість. Сучасна освіта цю саму цікавість вбиває, забиваючи голову всілякими теоретичними фактами, які ніколи не знайдуть свого застосування в реальному житті.

Часом, переглядаючи програми на каналі Discovery, я за годину дізнаюсь про цей світ світі більше, ніж за 15 років навчання.

Так, я вивчив англійську всього за 1,5 року, коли у мене з’явилася до неї цікавість. Хоча, «намагався» вчити її 8 років в школі і ще 5 років в університеті.

Я навчився висловлювати свої думки на папері не на уроках української мови, а публікуючи статті в своєму блозі і різних порталах.

Ось поради, які я дам своєму синові, коли він піде до школи:

  1. Різниця між 4 і 5 настільки розмита, що заледве чи серйозно позначиться на якості твого життя. Але от, щоб вчитися на 5, куди більше слід вкладати свого часу і сил. Чи вартує це витрачених зусиль?
  2. Твої рахунки оплачують твої навички, а не оцінки на шматку паперу. Накопичуйте досвід, а не оцінки. Чим більше у тебе досвіду в різних областях, тим дорожче ти коштуєш.
  3. Червоний диплом не дасть тобі відчутних переваг, чого не скажеш про впливових знайомих. Приділяй більше уваги новим знайомствам і комунікації з іншими людьми, оскільки саме вони здатні відкрити перед тобою всі двері світу, але ніяк не твій диплом.

Займайся тим, що має для тебе значення, а не тим, що від тебе очікують інші. Тільки через цікавість стануть можливі всі твої великі досягнення.

За матеріалами