Повчально: про перукаря і «чесних» людей, які нами управляють
Одного разу прийшов садівник в перукарню постригтися. Коли дійшло до оплати за послугу, перукар сказав: «Я не можу взяти гроші. Цього тижня я працюю на громадських засадах».
Садівник подякував йому і пішов. Наступного ранку, коли перукар прийшов на роботу до своєї цирюльні, перед дверима він знайшов листа з подякою і дванадцять троянд.
Згодом прийшов постригтися пекар, але коли він хотів заплатити, перукар знову сказав: «Я не можу взяти грошей. Цього тижня я стрижу на громадських засадах». Пекар, задоволений, пішов.
Наступного ранку перукар знайшов біля дверей листа з подякою і дванадцять тістечок.
Далі прийшов постригтися сенатор і коли зібрався платити, перукар знову-таки сказав: «Я не можу взяти грошей, оскільки цього тижня я стрижу на громадських засадах». Сенатор зрадів і пішов.
Наступного дня, коли перукар прийшов на роботу, біля дверей чекали уже дванадцять сенаторів, десять депутатів, п’ятнадцять радників, мер і кілька міністрів, дружина мера і шестеро їхніх дітей – усі на безкоштовну стрижку.
У цьому, дорогий мій друже, і полягає різниця між звичайними людьми і членами групи «чесних» людей, які нами управляють.