Ліна Костенко – думки, які влучають у серце
Ліна Костенко… Її цитати завжди влучні та актуальні. Вони проймають до мурашок, змушують думати, відчувати, розуміти. Надихайтеся висловами геніальної українки, які точно не залишать вас байдужими!
Цитати Ліни Костенко – невичерпне джерело мудрості для українців. Її вислови надихають на зміни та змушують замислитися над вічними темами. Тож спробуємо вирізнити найкращі цитати з віршів та прози Ліни Костенко.
ЦИТАТИ ПРО КОХАННЯ І ЛЮБОВ ЛІНИ КОСТЕНКО
• Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.
• Троянда – як кохання, може завдати болю, якщо не вмієш її узяти.
• Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.
• Пристрасть – це натхнення тіла, а кохання – це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей.
• Моя любов чолом сягала неба,
а Гриць ходив ногами по землі
(з роману у віршах “Маруся Чурай”).
***
• Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.
• Несказане лишилось несказанним.
• Така любов буває раз в ніколи.
АФОРИЗМИ ПРО ЖІНОК
• Жінка – як музика, її можна любити навіть не дуже розуміючи.
• Там, де в жінок не розвинуте почуття честі й гідності, процвітає моральне невігластво чоловіка.
• Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти в її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли закохана. Так що бажано стабільно підтримувати в ній цей стан.
ЦИТАТИ ПРО УКРАЇНУ І ПАТРІОТИЗМ
• Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.
• Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.
• Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.
• Манія величі – це хвороба. Комплекс меншовартості – теж хвороба. Тільки ще гірша. Бо від манії величі станеш іспанським королем, як Поприщін у Гоголя. А від комплексу меншовартості відчуєш себе комахаю і побіжиш по стіні, як Грегор у Кафки.
Нашого цвіту по всіх борделях світу.
• Ми – ушкоджене покоління. Ще від предків щось узяли, а нащадкам вже не маємо що передати.
• Так, держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава.
• Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер.
• А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
• Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є.
ВИСЛОВИ ЛІНИ КОСТЕНКО ПРО МОВУ
• Ну, от і дожилася наша мова,
була-була безсмертною в віках,
але прийшли бендюжники від слова
і потопили мову в матюках.
• У всіх народів мова – це засіб спілкування, у нас це – фактор відчуження.
• Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що.
ПРО ЖИТТЯ
• І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…
***
• Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.
• Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми – живі, нам треба поспішати.
• У кожного своя пустеля і свої міражі.
• Проблеми ж – як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані – то вже навік.
• І що цікаво – серце у колібрі майже втричі більше, ніж шлунок. От якби так у людей.
• Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем.
• Я всіх люблю, аби не заважали.
• Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.
А я кажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа – то тихе море сліз.
Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна.
• А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися.
• Марудна справа – жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію.
• І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!
• Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!
• Краса – і тільки, трішечки краси,
душі нічого більше не потрібно.
ЗАПИСКИ УКРАЇНСЬКОГО САМАШЕДШОГО
• Будні роблять людей буденними.
***
• Я ніколи не дозволяв собі думати, що в Україні є п’ята колона. Але ж вона вже йде потоптом по моїй душі! Раніше ж принаймні ненависть до українців хоч якось камуфлювалася, а тепер тебе просто готові знищити: “Хотєли свою нєзалєжность? Вот вам!”
Виїли Україну зсередини, як лисиця бік у спартанця, ще й дивуються – чого ж вона така скособочена? Чого кульгає в Європу, тримаючись за скривавлений бік? Всю обгризуть, як піраньї, і сипонуть врозтіч. Від України залишиться тільки скелет.
***
• Україна пручається, як Лаокоон, обплутаний зміями. Вона німо кричить, але світ не чує. Або не хоче почути.
• …чому канадський прем’єр-міністр може проїхати до парламенту на ковзанах по замерзлій річці через всю Оттаву, а у нас людей розкидають мало не в кювети, коли їде якесь цабе.
• Люди вимагають правди – їм сервірують брехню.
• Мені обридли конфесії з політичним підтекстом. Московський патріархат, київський патріархат. Один всія України, і другий всія України. В очах двоїться – хто ж із них усіїший?
• Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші. І тоді настає лукава, найпідступніша форма несвободи, одягнута в національну символіку, зацитькала національним пафосом, вдекорована атрибутами демократії.
• …не в тому жах, що тепер жити важко, а в тому, що образливо.
• До всіх перинатальних хвороб державності ще й така халепа – виросли покоління, яким усе пофіґ.
• Я нічого не боюся. Я боюся тільки причетності до ідіотів.
***
• Відсталий ми народ, українці, зі своїми поняттями про кохання. Нам би все, як у пісні: “Я ж тебе, милая, аж до хатиноньки сам на руках однесу”. Тепер би він її тричі трахнув по дорозі…
• Хто має право нам, людям, визначати мінімум?! Ті, що собі призначили максимум?!
• Не з нашим розумом, осягнути, як виглядає Бог. Я тільки знаю, що Той, хто запустив моє серце, Той запустив і Всесвіт.
***
• …кажуть, кохання – хімічний коктейль у голові на пару років чи місяців. Втім, буває і хімічний коктейль. У мене в житті був. Вдаряло в голову і розламувало стегна. А кохання – це інше. Кохання вдаряє в душу.