Чому, щоб досягнути поставленої мети треба тримати свій язик за зубами?

Spread the love

Якщо ви поставили перед собою певні цілі, не розказуйте про них нікому. За словами вчених, чим менше людей знають про них, тим більше шансів, що вони будуть досягнуті.

Зважаючи на те, що людина — істота соціальна, вона постійно контактує з іншими, ділиться своїми враженнями, переживаннями, планами на майбутнє, але водночас не завжди задумується над наслідками такої взаємодії. Не розумієте, до чого це? Тоді запитання — ви чули прислів’я “Не кажи “гоп”, поки не перестрибнеш” або “Хочеш розсмішити Бога — розкажи йому про свої плани!”? Мабуть, що так. Можливо, інколи ви й самі послуговуєтесь ними, тому що знаєте — навіть добре продуманий план може бути зруйнований через певні обставини. То що ж робити в такому випадку? Як діяти? Саме про це йтиметься далі.

Кожен з нас час від часу ставить перед собою конкретні цілі, намагається реалізувати мрії, планує своє життя. І буває так, що про це хочеться кричати на весь світ. Адже здається, що як тільки так зробиш, ціль стане на крок ближчою. Але вчені стверджують: тримайте язик за зубами! Виявляється, як тільки ви скажете комусь про свою ціль, приємні відчуття, які наповнюють вас, заважатимуть досягнути її.

У людини, яка розказала оточуючим про свої цілі, з’являється відчуття, ніби вся робота для її досягнення уже зроблена, а тому знижується зацікавленість і мотивація.

Про це говорили різні вчені: в 1926 році — засновник соціальної психології Курт Левін, називаючи це “заміною”, в 1933 році — Віра Малер, за словами якої, якщо людина ділиться своїми планами на майбутнє, підсвідомість сприймає їх як те, що уже відбулося, а в 1982 — професор психології Нью-Йоркського університету Пітер Голлвітцер, який присвятив цій тематиці книжку “Символічне самопізнання”.

Кілька років тому Пітер Голлвітцер опублікував результати одного із своїх досліджень.

Отож, в 4 експериментах взяли участь 163 людини. Усі мали визначитись зі своїми цілями, але частина розказала про них оточуючим, а частина — ні. Кожен з учасників мав 45 хвилин роботи, яка мала наблизити його до досягнення задуманого, хоча вони також могли зупинитись в будь-який момент.

В результаті було з’ясовано, що ті люди, які не обговорював свої цілі, працювали протягом цих 45 хвилин, однак, за їх словами, ще багато чого потрібно було зробити. А от ті учасники, які розповіли про свої цілі, закінчували працювати приблизно на 33 хвилині, водночас заявляючи в кінці дослідження, що дуже наблизились до своєї цілі.

Тож психолог наголошує, що, розповівши про свої плани, в нас з’являється відчуття передчасного завершення.

“Небезпека полягає в тому, що ви відчуваєте, ніби вже досягли мети, і тому вам більше не потрібно над цим працювати”

психолог Пітер Голлвітцер

Наприклад, ви хочете піти в спортзал і розповідаєте про це друзям так: “Я вирішив піти в спортзал і навіть купив собі одяг та взуття”. Таким формулюванням ви створюєте картинки в голові, на яких уже виглядаєте підтягнутими та привабливими, і тим самим обманюєте мозок. А він нічого не робить, щоб мотивувати вас, тому що задовольнився грою уяви. Замість цього потрібно казати: “Я хочу позбутись зайвої ваги. Було б класно, якби ви про це відкрито говорили, коли мені буде ліньки йти в спортзал”.

Тому напрошується висновок — чим менше людей знають про наші цілі, тим більше шансів, що вони будуть досягнуті.

Коли ви ставите перед собою ціль, робота мозку полягає в тому, щоб довести її до закінчення. Але якщо ви розказуєте про неї направо і наліво, він сприймає це як уже завершену дію, і не запрограмовується на її досягнення. Тож тримайте язик за зубами, і діліться зі світом уже конкретними результатами!

За матеріалами