Життєва притча про злість
Кожен з нас зустрічається з грубістю, але лише невелика частина людей вміє правильно реагувати на злість, образи і ненависть. Щоб зберегти своє психологічне здоров’я, потрібно навчитися гідно виходити з таких ситуацій, навіть коли емоції беруть гору.
Потрібно пам’ятати, що найчастіше грублять і ображають люди нещасні. Тому робити те ж саме у відповідь або ображатися сенсу немає. Найкраще вчинити, як мудрий самурай з притчі…
Життєва притча про злість
Мудрий самурай навчав бойовому мистецтву молодих учнів. Він ділився з ними своїми вміннями та досвідом. Одного разу під час занять до них завітав юний воїн, який встиг прославитися нечуваною зухвалістю і жорстокістю.
Молодий воїн любив провокувати оточуючих. Він обирав собі жертву й обсипав її добірними лайками. Оскаженілий суперник після цього намагався покарати кривдника. Проте лють, яка його при цьому заповнювала, затуманювала свідомість. Засліплений нею, суперник допускав помилку за помилкою і в результаті зухвалий воїн легко його долав.
Ось і цього разу воїн почав ображати самурая. Однак, той не звертав на це ніякої уваги, а продовжував спокійно передавати знання своїм учням. Зухвалець знову і знову намагався образити наставника, але той залишався спокійним. Зрештою він пішов геть у великому роздратуванні, так і не домігшись від самурая бажаної люті.
Коли агресор пішов, учні запитали у самурая, чому той терпів нападки непроханого гостя? Адже можна було викликати кривдника на бій і провчити його.
На що мудрий самурай відповів: «До ненависті, заздрості і образ потрібно ставитися як до подарунку, який не можна прийняти. Якщо ти не приймаєш подарунок, то кому він належить?»
«Він належить своєму колишньому господареві», — відповіли учні.
«Точно так само заздрість і ненависть, поки ти не приймеш, залишаються з тим, хто їх приніс», — підсумував мудрий самурай.