Притча про те як знайти вірних друзів

Вистромивши голову з гнізда орленя побачило силу силенну птахів, що літали внизу серед скель.

– Мамо, що це за птахи? – спитав він.

– Наші друзів, – відповіла орлиця синові, – орел живе самотньо – така його доля, але й він подеколи потребує товариства. Який же він тоді цар птахів? Усі , кого ти бачиш внизу, – наші вірні друзі.

Вдовольнившись поясненням матері орленя далі стежило за польотом птахів, віднині вважаючи їх вірними друзями. Раптом воно закричало.

– Ой-ой, вони украли в нас поживу!

– Заспокойся синку, нічого вони в нас не крали я сама пригостила їх. Запам’ятай раз і назавжди, що я скажу тобі тепер! Хай який буде голодний орел, він завжди мусить ділитися частиною здобичі з птахами, що живуть поблизу, на такій висоті, вони не можуть прогодувати себе, їм треба допомагати.

Кожен, хто бажає знайти собі вірних друзів, мусить бути добрим і терплячим, виявляючи повагу до чужих потреб. Шани і поваги досягають не силою, а великодушністю і готовністю поділитися з нужденними останнім шматком.

Джерело