Чому дружина для мене важливіша за дітей?
Зазвичай, о 8:30 вечора я даю своїм двом дочкам-підліткам такий застережливий постріл. А о 9 вечора я вже відкритим текстом кажу: “Вам пора піти в свою кімнату”. Я говорю це майже щовечора. І кожен раз вони сперечаються: “Але чому ми повинні лягати спати о 9 годині? Ми вже не маленькі!”.
“Вам не обов’язково лягати спати, ви можете займатися чимось у своїй кімнаті – але прошу вас піти з вітальні. Ми з мамою не бачили один одного цілий день, скучили, і це наш час, ми хочемо поспілкуватися”.
Чесно кажучи, це правило існувало у нас вдома з незапам’ятних часів. Ми є батьками ось уже 15 років, і ніколи не було такого, щоб діти займали весь наш час цілком протягом всього дня. Так, звичайно, ми дуже багато займаємося ними – але не 24 години на добу.
Ми любимо наших дітей, і, безумовно, вони відіграють важливу роль в нашому житті. І ми завжди будемо підтримувати їх і допомагати їм.
Але, є ще “ми”. Наші стосунки. І ми все ще повинні приділяти увагу тому, щоб ці стосунки залишалися міцними, близькими і здоровими. І ось чому це так важливо:
Здоровий шлюб є наріжним каменем сім’ї.
Наріжний камінь вашої сім’ї – не ваші діти. Вони – частина фундаменту і велика частина решти, але не вони тримають на собі всю цю конструкцію. Найважливіша частина – це ви і ваша дружина. І ваші діти дивляться на вас, беруть з вас приклад і, орієнтуючись на ваш досвід, вибирають свій напрямок.
До того, як з’явилися діти, були “ви” – ваша пара.
Спочатку дітей не було. Спочатку ми закохалися один в одного, разом прогулювали заняття, базікали до ранку по телефону (він тоді ще висів на стіні, і у нього був довгий шнур), і врешті-решт вирішили залишитися разом назавжди.
Ми були на початку. І ми розпочали всю цю сімейну історію. І тільки після цього з’явилися наші прекрасні діти. І ми страшенно цьому раді і вдячні тому, що вони дають нам стільки світла і радості. Але наш союз священний. І саме цю сакральність ми повинні з усіх сил охороняти.
Після того, як діти виростуть, ми залишимося удвох.
Ніщо не триває вічно. Наші діти скоро виростуть і вилетять з гнізда. Не знаю, як ви, але я особисто не збираюся плекати своїх 30-річних дітей і виділяти їм ще одну кімнату – нехай живуть самостійно.
Так ось, коли вони поїдуть від нас, заведуть свої сім’ї і будуть мати своїх дітей, мені б хотілося, щоб наші стосунки з дружиною залишилися такими ж міцними і близькими, як на самому початку. І для того, щоб забезпечити собі подібне майбутнє, ми повинні працювати над стосунками вже зараз, оскільки наші стосунки, а не наші діти, повинні бути пріоритетом.
Нам треба показати дітям достойний приклад.
Як я вже говорив, діти дивляться на нас і беруть з нас приклад. Саме у нас вони вчаться, як треба вибудовувати і підтримувати стосунки. Я часто кажу: “Виховувати потрібно дорослих, а не дітей”. Не знаю як ви, але я б хотів, щоб мої діти виросли з нормальним здоровим ставленням до побачень, закоханості і сім’ї.
Отже, здорові стосунки з моєю дружиною є для мене пріоритетними – адже діти вчаться, дивлячись на нас. Тому дружина для мене на першому місці, а діти – на другому. На дуже близькому до першого, другому – але все ж таки другому.
В кінці дня вс ми є втомленими і напруженими. І так, ваші діти потребують вас, вони дуже важливі. Вони на важливому другому місці після вашої дружини. Не друзі, не колеги, не товариші із своїми захопленнями.
Діти і дружина. І ви повинні піклуватися про дітей, але в першу чергу – дбати про збереження хороших стосунків у вашій парі. Коли діти бачать, як батько любить їхню матір, і як вона цінує батька, вони набувають впевненості в тому, що вони теж улюблені, важливі і цінні. Водночас, діти стають впевненими в навколишньому їхньому світі.
Ми живемо в божевільному графіку. Справи-справи-справи. І постійно діти – ми приділяємо дітям море уваги. Саме тому рівно о 9 вечора кожен день я прошу своїх дітей піднятися до себе в кімнату. Адже ми з дружиною декілька разів на місяць обов’язково плануємо побачення і виходимо кудись удвох, оскільки це важливо, бо першими з’явилися “ми”.