Найсильнішою людиною світу у ХХ столітті був українець
Іван Фірцак — українець, про якого європейці складали легенди. У народі його називали Іван Сила, а весь світ запам’ятав його циркове прізвисько — Кротон.
Про закарпатського богатиря говорили змалечку. То почують, що юнак сам запряг себе у плуг, то побачать, як на плечах несе теля. Батьки розуміли, що тримати хлопця вдома не варто, тож відправили до Чехії.
Зірок із неба він не хапав. Працював то на заводі, то вантажником на вокзалі, аж доки не почув вихваляння мандрівного силача, який запевняв, що переможе кожного. “Чому б не спробувати?”, — подумав українець і вже за декілька хвилин зухвальця виносили на носилках. Тут Фірцака й помітили тренери.
У 23 роки він став чемпіоном із важкої атлетики, 70 разів перемагав у змаганнях із гирьового спорту. Та сам по собі спорт не приносив статків. Інша справа — цирк. Тут можна було якомога ефектніше продемонструвати власну силу.
Долонею Іван прибивав дубову дошку 20-сантиметровими цвяхами, а потім зубами їх витягував. Вигинав серце із металевої арматури, а на його грудях розбивали молотом брилу. Подивитися на ці трюки приходив і президент Чехословаччини, і навіть королева Британії. Їй заманулося побачити українця на рингу із чемпіоном світу у суперважкій категорії.
Ідея була невдала: Іван не розрахував сили і пробив боксеру грудну клітку.
Американців вдалося приголомшити таким трюком: Іван лягав на землю, а машина переїжджала колесом через його горло. Тоді керівництво заводу Форд подарувало українцю іменний автомобіль.
Зібравши овації у 60 країнах світу, Фірцак вирішує повернутися на батьківщину. На той час він був батьком 8 дітей. Та прийом був не надто теплий. У ті часи Закарпаття входило до складу Угорщини. Місцевій адміністрації спало на думку конфіскувати автомобіль. Іван вирішив по-іншому: взяв кувалду та розтрощив його.
Не знайшлося почестей для всесвітньовідомого силача і від радянської влади. Через причетність старшого сина до ОУН НКВД конфіскувало у Фірцака всі його нагороди, відзнаки й навіть фотографії.
Заробляти гроші довелося тими ж таки виступами. Їздив селами, сурмив у ріг і скликав у місцевий клуб усіх охочих. Плата за вхід — 20 копійок. Хоч був далеко не молодим, але й далі гнув арматуру, тягнув автомобілі та підіймав одночасно декілька людей.
А згодом Іван Фірцак передав усі знання молодшому поколінню – відкрив гурток важкої атлетики та заснував циркову школу силових мистецтв.